Читати книгу - "(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд"

—  Тоді зробимо ось що, я буду чекати тебе на цьому місці в суботу о дев'ятій ранку. Мел, якщо ти передумаєш і не прийдеш я все зрозумію, і не буду більше  нав'язуватися.

—  Домовилися, Макс.

 Розрахувавшись за вечерю. Ми попрощалися і я піднялася в номер. Вперше, після останніх стосунків я змогла так легко розмовляти з чоловіком. Макс зачепив мене своєю легкістю і  ненав’язливістю. Він не тиснув, а залишив мені право вибору.

Про екскурсію подумаю пізніше. А до більшого я ще поки, що не готова. Старі рани ніяк не затягуються. Розумом розумію, що потрібно іти вперед, а не стояти на місці, але серце ще болить і кровоточить.

 Я підійшла до комода, взяла листа від батька. Це єдина ниточка яка нас на даний час пов'язує за стільки років. Тремтячими руками розгорнула його.

 «Дорога моя донечка, татова маленька принцеса! Для мене ти завжди нею була. Мені дуже жаль, що ми з тобою так і не зустрілися. Лист моя єдина надія, що колись ти його прочитаєш і пробачиш мене боягуза, який свого часу не боровся за нашу сім'ю, за тебе.

Я наробив багато помилок, але на той час, я вважав, що іншого виходу немає і я роблю правильно. І досі себе картаю за свій вчинок.

 Залишивши сім'ю в Україні я поїхав до Польщі, з товаришем, в одну будівельну фірму. Ольга була проти, благала не їхати. Але я наполіг, хотів краще майбутнє для тебе і для коханої дружини. 

 На новому місці я швидко освоївся. Робота давалася легко. Я робив якісно і швидко, а ще, не маючи належної освіти, проектував будинки набагато краще любого архітектора. Шеф фірми "Агнесбуд" побачив у мені потенціал і досить скоро зробив мене головним на об'єктах.

 Одного разу, стався нещасний випадок на будові, загинуло двоє людей, як мені тоді сказали з моєї вини. Тільки згодом я дізнався, що підставив мене мій товариш з яким я приїхав. Причина, банальна заздрість. На мене чекав не малий термін.

Шеф пообіцяв допомогти мені, якщо я одружуся з його дочкою, яка як виявилось, давно таємно закохана в мене. І розірву будь який зв'язок з своєю родиною. В іншому випадку, тюрма. Я злякався і вибрав шлюб з Агнес. Пожертвувавши Ольгою і тобою, Мел.

Я вважав, що так буде краще для нас усіх. Нащо вам зек, який невідомо чи повернеться. І яке майбутнє чекає доньку зека. Ще не одне кохання не витримало довгі роки тюрми.

 Розлучення в Україні  шеф організував швидко. Через два місяці я одружився з Агнес.  

 Вперше я приїхав до вас, після другого викидня в Агнес. При зустрічі з Ольгою, я побачив у її очах біль і розчарування. Який я і досі не можу забути. Я зламав її віру в кохання. Хоч вона запевняла, що давно щаслива з другим. Але її очі говорили про інше.

 Ольга мені заборонила з тобою побачитися. Сказала, що ти мене не пам'ятаєш і вважаєш татом Віктора. Щоб я  їхав і не ятрив душу ні їй не собі.

 Коли я побачив яка ти щаслива ішла за руку з Віктором, то подумав, що так і справді буде краще. Але не було і дня, щоб я про це не жалів. Через пару років я не втримався і знов приїхав, але вас не виявив на місці. Розповіли, що ви давно виїхали, а куди ніхто не знає. Сусідка переказала, що Ольга просила дати їм спокій і жити своїм життям.

 Агнес була хорошою людиною. З часом я її щиро покохав, тільки дитинку народити в ней так і не вийшло. Вона це важко переживала кожного разу. Пізніше вона сильно захворіла, дався взнаки постійний стрес. Ми довго боролися за її життя, але нажаль...

 Перед смертю, вона просила в тебе вибачення за те, що забрала в тебе батька. Одразу після похорон я зайнявся твоїми пошуками. Але кожного разу, ниточка яка вела до тебе, моя дорога, Мел, обривалася. Я надіявся до останнього, що побачу тебе. Але мабуть не судилося.

 Це наша остання з тобою одностороння розмова. Якби я хотів зупинити і повернути час назад. Щоб хоч на мить побачити і обійняти тебе міцно, моя донечко. Пробач мені, моя хороша, що не зумів стати для тебе гідним батьком, не став твоє опорою, коли ти мене найбільше потребувала.

 Ми часто робимо помилки і вважаємо, що встигнемо їх виправити але доля непередбачувана річ і вносить свої корективи. Я, як останній егоїст, в першу чергу думав про себе, і вирішив все за нас двох з Ольгою. Не пояснивши, як слід, свого ганебного вчинку. Ми кохали один одного, але я все зруйнував, не давши їй право вибору. Це була моя найбільша помилка.

 Меланія, бережи себе і пам'ятай щоб в житі не сталося, не вирішуй все за когось, завжди залишай право вибору для двох. Не роби моїх помилок! І ще, не дай себе зламати іншим, борися за своє до кінця.

Свій спадок, який ми нажили з Агнес, залишаю тобі, моя дівчинка. Те, зачим я так гнався, не принесло мені щастя. Доля мене покарала за те, що не цінував те, що мав. Виявляється, за неправильний вибір в житті, потрібно заплатити велику ціну.

Надіюся, хоча б тобі, гроші принесуть щастя, бо для мене вони стали своєрідним прокляттям. Використай їх для себе з користю, зроби свою мрію реальністю.