Читати книгу - "Межа Фундації"

— Чому ж тоді він не почувався так само, коли мене зустрів?

— Це дивно. Він не розуміти. — Вона похитала головою. — Він не бути собою. Я сказала йому: «Булька в тебе, а не голова. Хіба годитися нападати на муковця?» А він сказав: «Я не знати, як це сталося. Я ніби був з іншого боку, стояти і дивитися, ніби це не я».

Спікер Чен втрутився в розмову:

— Перший Спікере, яка користь від того, що ця жінка розповідатиме нам, що розповів їй якийсь чоловік? Хіба він не доступний для допиту?

— Доступний, — сказав Гендібал. — Якщо після того, як ця жінка завершить свідчити, Рада захоче почути більше, я готовий викликати сюди Каролла Руфіранта — свого нещодавнього суперника. Якщо ж ні, то Рада може відразу перейти до винесення вироку, коли я закінчу із цим свідком.

— Дуже добре, — відповів Перший Спікер. — Ведіть далі зі своїм свідком.

Гендібал сказав:

— А ти, Нові? Ти зазвичай втручаєшся в бійки так, як це було тоді?

Якусь мить Нові не казала нічого. Між її густими бровами з’явилася й зникла невеличка зморшка. Вона сказала:

— Я не знати. Я не бажати жодної шкоди муковцям. Мене щось рухнути, і я не думати, я кидатися всередину. — Потім, після паузи: — Я зробити це знову, якщо бути треба.

— Нові, зараз ти заснеш. Ти ні про що не думатимеш. Ти відпочинеш і навіть не бачитимеш сни, — сказав Гендібал.

Нові щось пробурмотіла. Її очі заплющилися, а голова відхилилася на спинку крісла.

Гендібал зачекав хвилину, а тоді сказав:

— Перший Спікере, з повагою до вас, пройдіть за мною в розум цієї жінки. Ви побачите, що він дивовижно простий та симетричний, і це удача, бо ви помітите те, чого інакше не помітили б. Ось-ось! Бачите? Решта теж може зайти — буде легше, якщо ви зробите це по одному.

Серед членів Ради почувся гомін.

— Хтось серед вас сумнівається? — сказав Гендібал.

Делармі відповіла:

— Я сумніваюся, тому що… — Вона зупинилася, так і не сказавши того, що навіть їй було важко вимовити.

Гендібал сказав це за неї:

— Ви думаєте, що я навмисно втрутився в цей розум, щоб представити фальшиві докази? Отже, ви думаєте, що я здатен здійснити таке тонке налаштування — виділити одне ментальне волокно, нічого не потривоживши? Якби я міг це зробити, то навіщо мені було б потрібно з вами отак розмовляти? Навіщо віддавати себе принизливому суду? Навіщо намагатися переконати вас? Якби я міг зробити те, що ви помітили в мозку цієї жінки, ви всі були б переді мною безпорадні, якби тільки не пройшли доброї підготовки. Жорстока реальність полягає в тому, що ніхто з вас не може маніпулювати свідомістю так, як це зробили із цією жінкою. І я теж. Але це було зроблено.

Він зупинився, дивлячись на всіх Спікерів по черзі, а відтак зупинив свій погляд на Делармі. І повільно заговорив:

— А зараз, якщо потрібно, я викличу фермера-гаміша Каролла Руфіранта, якого я оглянув і чий мозок також зазнав схожого втручання.

— У цьому немає необхідності, — сказав Перший Спікер з переляканим виразом обличчя. — Те, що ми побачили, приголомшливо.

— У такому разі, — сказав Гендібал, — чи можу я розбудити цю гамішку й звільнити її? Я домовився, що про її відновлення подбають.

Після того, як Нові вийшла під лагідним спрямуванням Гендібала, який притримував її за лікоть, той сказав:

— Підсумуймо швиденько. Розум можна змінити в спосіб, що поза межами наших сил, і це вже роблять. Так само могли вплинути на кураторів, і ті прибрали матеріали про Землю з Бібліотеки, не усвідомлюючи й не повідомивши про це нас. Ми бачимо, як усе підлаштували так, щоб я запізнився на засідання Ради. Мені погрожували, мене врятували. Як наслідок мені оголосили недовіру. Результатом цієї нібито природної послідовності обставин є те, що мене могли усунути з посади, і хід подій, який я обстоюю і який загрожує цим людям, хто б вони не були, можна було б звести нанівець.

Делармі нахилилася вперед. Вона була явно приголомшена.

— Якщо ця таємна організація така розумна, то як ви змогли все це виявити?

Тепер Гендібал дозволив собі всміхнутися.

— Не приписуйте це мені, — сказав він. — Я не претендую на більшу майстерність, ніж інші Спікери, і точно не вправніший за Першого Спікера. Однак і ці Антимули, як привабливо їх назвав Перший Спікер, не безмежно мудрі й не захищені від обставин. Мабуть, вони вибрали цю конкретну гамішку як своє знаряддя саме тому, що вона потребувала дуже незначного налаштування. Вона за власною натурою симпатизувала тим, кого називає муковцями, і сильно їх обожнювала. Але потім, коли це закінчилося, її короткочасний контакт зі мною посилив фантазію про те, щоб самій стати «муковцем». Наступного дня вона прийшла до мене із цією метою. Зацікавившись цим її дивним прагненням, я дослідив її розум — чого я інакше точно не зробив би — і швидше випадково, ніж свідомо, наштовхнувся на це корегування й помітив, яке воно має значення. Якби Антимули обрали іншу жінку — з не такою природною доброзичливістю до науковців, — їм довелося б більше попрацювати над корегуванням, але цілком можливо, що це не дало б наслідків і я нічого б про це не дізнався. Антимули прорахувалися — чи просто не змогли до кінця передбачити таку ймовірність. Те, що вони змогли так спіткнутися, підбадьорює.

Делармі сказала:

— Ви з Першим Спікером називаєте цю організацію Антимулами, як я припускаю, через те, що вони, схоже, прагнуть утримати Галактику на шляху плану Селдона, а не зруйнувати його, як це зробив сам Мул. Якщо Антимули це роблять, то чому вони небезпечні?

— А навіщо їм старатися, як не з якоюсь метою? Ми не знаємо, що це за мета. Цинік міг би сказати, що вони планують втрутитись у якийсь момент майбутнього й змінити хід Плану на той, який задовольнив би їх набагато більше, ніж нас. Це моє відчуття, хоча я й не спеціаліст із цинізму. Чи готова Спікерка Делармі наполягати, керуючись любов’ю та довірою, що, як ми всі знаємо, складають таку велику частку її натури, що це космічні альтруїсти, які роблять за нас нашу роботу, навіть не мріючи про винагороду?

Серед членів Ради прокотилася лагідна хвилька сміху, і Гендібал зрозумів, що переміг. А Делармі зрозуміла, що програла, бо крізь її жорсткий ментальний