Читати книгу - "Наречена мого брата, Ярл Конг"

- Але ж це Ринат винен у всьому цьому, - до чого тут взагалі я? Хіба моя провина в тому, що я покликала свою найкращу подругу на дівич-вечір? Якщо в цьому, то окей, згідна, але ж, чорт забирай, цей повна маячні, хіба ні? Ми вільні люди у вільній країні, маємо свої права, то в чому тоді проблема якщо я вирішила відсвяткувати свої останні дні в статусі незаміжньої дівчини в колі своїх друзів?

- Ринат? Який ще Ринат? - Нетямущий вираз обличчя Лерки реально вказує на те, що вона ні чого не петрає, але як тільки я збираюся їй сказати, що твій Ринат, твій улюблений братик, як до дівчини доходить. - Мій Ринат чи що?

- Так, твій брат, - чому вона так дивується? Невже її горе родич нічого не розповів?

- До чого тут Ринат? - Дівчина так обурливо це вимовляє, ніби я хочу наклеп звести на її братика, а сестричка не може цього допустити, тож буде прикривати задницю свого родича до останнього.

- А до чого тут я??? - Вже не витримую, нерви здають. Спершу Тамара Іванівна вражає своїм ставленням до себе, а тепер ще і її донька добиває.

- Та не кричи ти, - Лера хапає мене за руку й всадовлює поряд з собою на ліжко, відтягує якомога далі від дверей, щоб певно її мати нічого не почула. Все настільки кепсько? Тамара Іванівна втратила хоч якусь довіру до своєї доньки після цього випадку з таблетками? - Просто я справді не розумію до чого тут Ринат. Яким він був боком. Крім того, звичайно, що це трапилося в його клубі. Але ж він не відповідає за відвідувачів закладу й за те, що вони притягають з собою.

- Не відповідає, ні, - в цьому плані звинувачувати Рината в цьому, це те саме, що мене корити в влаштуванні дівич-вечора як такого, - зате він відповідає за те, в кого він бере гроші та на який проміжок часу. І за те, щоб вчасно віддати ці гроші, щоб потім не довелося розплачуватися рідною сестрою.

- Зачекай, зачекай, - дівчина начебто намагалася встигнути за потягом, який вже набрав чималої швидкості й дібратися до нього виглядало надзавданням, але Лера не покидала надій все ж всадовити свої сіднички на своє законне місце в цьому транспорті. - Які гроші? Якою ще рідною сестрою розплачуватися? Ти взагалі про що говориш?

- А що твій братик нічого тобі не розповів? - Схоже, нічого, по втраченому погляду й здивованому виразу обличчя це добре читається. Дівчина ще похитала головою зі сторони в сторону, вказуючи, що ні, той ідіот води в рота набрав. - Ти знаєш такого персонажа як Тамір?

- Тамір? Ну, я чула про нього від Рината. Це ніби то його партнер по бізнесу. Я в подробиці не лізла, та ніби то вони разом робили бізнес. Але до чого тут він?

- А ти знаєш, що твій брат повинен цьому Таміру достобіса грошей? Настільки багато, що в Рината їх банально і не було.

- Та ні, Ринат нічого такого не казав. Навпаки радів тому, що бізнес розвивається, що він ледве не гребе гроші лопатою. Ні про які борги він не говорив.

- А боргів і не було б, якби твій братик не злив весь прибуток в сумнівні маніпуляції у примноженні капіталу, - я не знаю, як Артур стримався і не тріснув Рината у відділку поліції. Я от згадую розповідь цього ідіота й пальці тут же в кулаки стискаються від думок про те яким же придурком варто бути, щоб вляпатися в таку авантюру. Виважені люди, які замість тирси в голові мають сіру речовину, на таке б не повелися. Вони б відразу відчули неприємний запах від даної пропозиції збагатитися за лічені дні.

- Гаразд, допустимо Ринат повинен був гроші Таміру. Припустимо, що Ринат ці гроші програв, просрав, плювати, що він з ними зробив. Просто їх немає. Але до чого тут я? Де зв'язок між боргом мого брата та тим, що опинилися в моїй сумочці й призвело до таких наслідків?

При цьому Лерка підіймає догори ногу й показує мені свій браслет, ніби для мене це в новинку. Начебто я не бачила цей її новий аксесуар сьогодні зранку, біля відділку поліції.

- Прямий зв'язок, Лерка! - Мене бісило те, що подруга ніби не сприймала мої слова навсправжки. Таке враження, начебто я не помітила, як вона подорослішала й зараз розповідаю казочку. А дівчина така "егей, вистачить мені вливати у вуха, я в таку нісенітницю не повірю". - Коли твій Ринат повідомив цього Таміра, що в нього немає грошей, то той забажав познайомитися з тобою в якості списання цього боргу.

- Купа бабла взамін на знайомство зі мною? - Добре, що тут є стеля, а то брови дівчини ризикували підскочити дуже високо, показуючи рівень здивування подруги. - Емілі, я, звичайно, люблю себе, але не здається тобі, що це зависока ціна за бажання пофліртувати зі мною?

- Ти зараз реально? - Флірт? Їй скільки років? Сама ж почала відповідати на своє запитання, але по дорозі до логічного висновку десь спіткнулася й так не дійшла до істини. - Який ще флірт? Цей Тамір хотів змусити тебе працювати на нього. Відпрацьовувати борг твого брата різними еротичними танцями з продовженням.

- З продовженням? Тобто з продовженням у ліжку того, для кого я б танцювала ці еротичні танці?

- Так, - ну, нарешті, нарешті Лерка покинула зелені галявинки з єдинорогами, де вона разом з цими рогатими тваринками нюхала ромашки, і повернулася в реальність. З рогатими. Тільки не тваринками, а мужиками.

- Емілі, я, звичайно, дуже вдячна тобі й твоєму нареченому за те, що ви витягнули мене з камери. Справді дуже вдячна і буду вам за це вдячна все своє життя, - зазвичай після йде це "але", тож я завмерла в передчутті цього "але" від подруги, - але більшої дурні ти не могла вигадати?

- Дурні? Це ж правда, яка ще дурня? - Я навіщо тут розпиналася? Навіщо витрачала свій час, а головне емоції, щоб донести їй правду? Нервові клітини не відновлюються, а Лерка забрала у мене добрий десяток цих життєво необхідних клітинок.

- Знаєш, Емі, а я вже починаю задумуватися стосовно того, чи не права моя мама, - дівчина встає з ліжка та відходить до столу, начебто дистанціюється від мене, вказуючи, що моя компанія їй глибоко неприємна, - не знаю, чи це так на тебе впливає твій Артур, чи що, але я тебе не впізнаю. Звинувачувати Рината практично в продажі рідної сестри... Це цинічно. Гидко. Це обурливо.

- Але...

- Емілі, прошу, йди, - і вона справді так думає. На її лиці візуалізується огида до мене, їй бридко, що я знаходжуся в цій кімнаті, - я не дозволю нікому ображати своїх рідних. Навіть тобі. Це підло з твого боку. Я від тебе такого не очікувала...