Читати книгу - "Наслідування Христа"

Хочу радше з Тобою по землі тинятися, ніж без Тебе мати небо.

Де Ти, там небо; де Тебе немає, там смерть та пекло.

Ти моє бажання, і тому мушу до Тебе возносити молитву, кликати і благати Тебе.

Я не можу на нікого з певністю вповати, що він мені стане в пригоді саме в потрібний час, як тільки та Тебе, мій Боже єдиний.

Ти моя надія, Ти моє вповання, Ти моя втіха і завжди вірний заступник.

Кожен пильнує тільки свого, а Ти бажаєш лиш мого спасіння, мого поступу вперед та все обертаєш мені на добре.

Навіть тоді, коли часом виставляєш мене на різні спокуси і прикрості, все це чиниш для моєї користи, бо Ти звичайно своїх улюблених досвідчаєш у тисячу способів.

Серед цього досвідчування Тебе треба не менше любити і хвалити, як коли б Ти наповняв моє серце небесними втіхами.

Тому-то на Тебе, Господи Боже, покладаю всю мою надію і на Тебе вповаю; Тобі поручаю всю свою журбу і скруту, бо я переконався, яке слабке і непевне все те, з чим крім Тебе стикаюсь.

Бо ні на що не здасться гурт приятелів, ані могутні помічники не зможуть допомогти, ані розумні порадники не зможуть дати доброї поради, ані книги вчених розважити. Ніяким великим скарбом не викупити, ніяка затишна схованка не зможе захистити, якщо Тебе не буде при тому, якщо Ти не допоможеш, не скріпиш, не втішиш, не навчиш і не охорониш.

Бо все те, що нібито повинно принести спокій і щастя, без Тебе немає жодної вартости і насправді не дає ні крихітки щастя.

Так, Ти найвище з усіх добро, повний розквіт щастя і глибина мудрости, а на Тебе єдиного вповати — це найбільша втіха для Твоїх слуг.

До Тебе звернені очі мої, на Тебе вповаю, Боже мій, Отче милосердя (2 Кор. 1, 3).

Поблагослови і освяти мою душу благословенням небесним, щоб вона сталась Твоїм святим храмом і престолом віковічної Твоєї слави і щоб у тій святині Твоєї достойности не було нічого, що могло б разити очі Твоєї величности.

Зглянься на мене по великій доброті Твоїй і по щедрому милосердю Твоєму та вислухай молитву Твого бідолашного слуги, що далеко від Тебе блукає по темній країні смерти.

Заступи і спаси душу слуги Твого серед стільки небезпек цього немічного життя і при помочі своєї благодаті веди її дорогою миру до батьківщини віковічного сяйва. Амінь.

Голос Христа

Приходьте до Мене всі струджені і обтяжені, а Я вас заспокою, — каже Господь (Мт. 11, 28).

Той хліб, що Я його дам, це Моє Тіло на те, щоб світ жив (Йо. 6,51).

Прийміть і їжте, це Моє Тіло, що буде на вас видане; робіть це на спомин про Мене (Мт. 26, 26; 1 Кор. 11, 24).

Хто їсть Моє Тіло і п'є Мою Кров, той пробуває в Мені, а Я в ньому (Йо. 6,56).

Ті слова, що Я їх сам сказав, є духом і життям (Йо. 6,63).

Слова учня

Це Твої слова, Христе, віковічна Правдо. Хоч Ти не промовив їх одночасно й хоч не записані вони в одному місці.

Але тому, що вони Твої слова, вони правдиві. Я мушу їх усіх прийняти вдячно і вірно.

Вони Твої, і Ти їх сказав, але ці слова також і мої, бо Ти промовив їх для мого спасіння.

Радо приймаю їх із Твоїх уст і бажаю, щоб вони міцно закарбувалися в моєму серці.

Такі милі слова, повні насолоди і любови, заохочують мене, але гріхи тривожать мене і нечиста совість не допускає до того, щоб приймати такі великі таїнства.

Твої солодкі слова закликають мене, але велика сила гріхів мене пригнічує.

Велиш, щоб я з упованням приступив до Тебе, якщо хочу мати в Тебе свою частку, і щоб прийняв поживу безсмертности, якщо бажаю вічного життя та слави.

Приходьте, кажеш, до Мене всі струджені і обтяжені, а Я вас заспокою (Мт. 11, 28).

О, яке солодке і миле слово для вуха грішника, яким Ти, Господи Боже мій, запрошуєш нужденного бідака до причастя Твого Найсвятішого Тіла!

Але, Господи, хто я такий, щоб смів приступити до Тебе?

Ось високі небеса не можуть обняти Тебе, а Ти кажеш: «Приходьте до Мене всі!»

Що означає така премилостива ласкавість і ці приятельські запросини?

Яким чином я зважуся приходити до Тебе, коли й так нічого доброго за собою не чую, щоб міг осмілитися на це?

Яким чином міг би ввести Тебе у свою домівку, коли я так часто ображав Твоє наймилостивіше лице?

Ангели й архангели віддають Тобі поклони, бояться Тебе святі і праведні, а Ти кажеш: «Приходьте до Мене всі».

Якщо Ти, Господи, не казав би того, хто йняв би віри, що це правда?