BooksUkraine.com » Фантастика » Чужий 📚 - Українською

Читати книгу - "Чужий"

196
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Чужий" автора Алан Дін Фостер. Жанр книги: Фантастика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 53 54 55 ... 58
Перейти на сторінку:
дослідити фактично небезпечну форму життя, а спеціалісти Компанії знали, що сигнал був попереджувальним, а не аварійним.

— Так, — відповів Еш. — Згідно з даними дешифраторів, надсилати аварійний сигнал відправникам було вже запізно, але вони вирішили надіслати попереджувальний. Сам сигнал був доволі страшним, детальним і незвичайним. Вочевидь, екіпаж аварійного корабля висадився там як звичайна дослідна експедиція. Як і Кейн, вони знайшли одне або декілька яєць Чужого. У сигналі не сказано, чи дослідники встигли визначити, чи ці яйця з’явилися на цій планеті, чи вони прилетіли з якогось іншого місця. Перед смертю члени екіпажу встигли надіслати попереджувальний сигнал, щоб інші кораблі оминали цю планету. Інакше їх спіткає така ж доля, як їх. Звідки б вони не прилетіли, це благородні істоти. Сподіваюся, людство ще зустрінеться з ними, але вже за приємніших обставин.

— Так, вони повелися благородніше за деяких мені відомих, — суворо сказала Ріплі. — Як вбити Чужого, того, що на борту?

— Дослідники на борту аварійного корабля були набагато сильнішими за людей Землі і, напевно, розумнішими й технічно розвиненішими за людство, але стали жертвами таких, як цей Чужий. Тож не думаю, що ви зможете вбити його. Але я можу. Оскільки в мене неорганічний склад, Чужий не вважає мене потенційною загрозою чи іжею. Я значно сильніший за всіх вас, тому, думаю, зміг би поборотися із Чужим. Але зараз я не в кращій формі. Якщо ви просто заміните…

— Гарна спроба Еше, — перебила Ріплі, хитаючи головою. — Але нічого не вийде.

— Ідіоти! Ви досі не зрозуміли, із чим маєте справу? Чужий — це ідеальний організм. Він має чудову будову тіла, хитрий і надзвичайно агресивний. У вас немає жодних шансів побороти його з вашими обмеженими можливостями.

— Господи, — Ламберт бездумно витріщилася на голову. — Ти з таким захопленням говориш про нього?!

— А як можна не захоплюватися такою геніальною простотою, продуманою і гармонійною? Міжвидовий паразит, який полює на все живе незалежно від атмосфери, а в найбільш несприятливих умовах він впадає в анабіоз на невизначений період часу. Єдиною його метою є розмноження, яку він виконує надзвичайно ефективно. Людство жодного разу з таким не стикалося. Воно звикло безрезультатно боротися з такими паразитами, як комарі, мурахи та інші комахи. Чужого ж і подібних і близько не можна поставити в порівняння по жорстокості та вміннях. Це те ж саме, що порівнювати рівень інтелекту людини й черв’яка. Навіть уявити неможливо, як його перемогти.

— Досить із мене цієї маячні, — Паркер схопив провід. Ріплі жестом зупинила його і витріщилася на голову.

— Еше, ти ж повинен бути частиною нашого обладнання. Ти наш науковий співробітник й інструмент Компанії.

— Люди наділили мене інтелектом, а разом із цим приходить необхідність вибору. Я віддано шукаю наукову правду, яка вимагає краси і гармонії, але перш за все — простоти. У проблемі вашого протистояння із Чужим є просте й витончене рішення: виживе або він, або хтось із вас.

— Гадаю, це має поставити нас, нещасних людців, на місце? Еше, скажи, а Компанія очікувала, що по прибуттю «Ностромо» на Землю в живих залишитеся тільки ти й Чужий?

— Ні. Вони чесно сподівалися, що ви виживите і збережете життя Чужого. Там просто не уявляли, наскільки цей Чужий небезпечний і боєздатний.

— А як ти вважаєш, що буде, коли корабель прибуде на Землю, якщо припустити, що всі ми мертві, а Чужий безперешкодно керує кораблем?

— Не знаю. Є досить велика ймовірність того, що Чужий успішно заразить інспекторів та інших осіб, які вступлять з ним у контакт, до того, як вони усвідомлять ступінь небезпеки та зможуть вжити якихось дієвих заходів для боротьби з ним. Але вже може бути пізно. Людство безуспішно бореться з набагато примітивнішими паразитами, а з таким сильним воно ще не стикалося. Уявіть, що мільярди таких Чужих діють узгоджено між собою. Чи буде в людства хоч якийсь шанс? Звичайно, якщо я буду на місці в робочому стані на момент повернення, я зможу попередити інспекторів про те, що на них очікує і як безпечно поводитися з Чужим. Знищивши мене, ви наражаєте людство на жахливу чуму.

У кают-компанії запанувала тиша, але ненадовго. Першим заговорив Паркер.

— Людству в особі Компанії начхати на нас. Ми спробуємо здолати Чужого. Принаймні ми знаємо, де він, — він поглянув на Ріплі. — Жодна чума мене не цікавить, якщо я буду триматися подалі від неї. Я витягаю штепсель.

— Згодна, — погодилася Ламберт.

Ріплі обійшла стіл і почала від’єднувати кабель.

— Можна останнє слово? — швидко промовив Еш. — Заповіт, можна сказати.

Ріплі вагалася.

— Ну-ну?

— Можливо, цей Чужий дійсно наділений розумом, і вам слід знайти з ним спільну мову?

— Ти намагався?

— Краще я заберу деякі свої таємниці в могилу.

Ріплі висмикнула провід зі словами:

— Бувай, Еше.

Вона звернулася до своїх напарників:

— Якщо обирати між паразитами, краще я оберу того, хто не бреше. Зокрема, якщо ми не можемо здолати його, то вмирати будемо зі щасливою думкою, що воно запустить свої пазурі в спеціалістів Компанії…

Ріплі знову сіла за панель управління центральним комп’ютером у відсіку Інтелектуального банку, сумніваючись, чи питати далі порад у «Матері». Паркер і Ламберт приєдналися до неї. Ріплі понуро промовила:

— Єдине, в чому Еш був правий, так це в тому, що в нас мало шансів, — Ріплі вказала на миготливий індикатор. — Кисню залишилось менше, аніж на дванадцять годин.

— Отже, це кінець, — Паркер подивився на підлогу. — Якщо ми під’єднаємо Еша, то швидше помремо. Я впевнений, що він би спробував подбати про Чужого, але нас у живих би не залишив. Ось який наказ Компанії він не хотів нам розголошувати, тому що, розповівши про все, він не дозволив би нам повідомити представникам портової влади, що на думці в Компанії, — Паркер вишкірився. — Еш був вірним роботом Компанії.

— Не знаю, як ви, — без тіні посмішки промовила Ламберт, — але я краще помру безболісно і мирно.

— До цього ще не дійшло.

Ламберт узяла невеличку упаковку з капсулами. Ріплі впізнала отруту по червоному кольору та мініатюрному черепу зі схрещеними кістками на кожній.

— Ще рано. Хех, — Ріплі повернулася на стільці. — Кажу тобі, ще рано. Еш тебе переконав, сказавши, що лише він може здолати Чужого. Але в результаті він лежить у кают-компанії в розібраному стані, а не ми. У нас є інший варіант: ми повинні підірвати корабель.

— Це і є твоя

1 ... 53 54 55 ... 58
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чужий», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чужий"