BooksUkraine.com » Еротика » Невинна для мажора, Ольга Суниця 📚 - Українською

Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"

89
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Невинна для мажора" автора Ольга Суниця. Жанр книги: Еротика / Романтична еротика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 54 55 56 ... 65
Перейти на сторінку:

-        Тоді я скажу, що ви натрапили на слухняну дівчинку, - майже шепоче і опускає очі додолу.

Переможно розтягую губи у посмішці. Невже ця дівчина готова на все заради роботи? Хочеться перевірити. Все одно їм нікому не можна довіряти. Всі вони лицемірні і брехливі.

Не даю їй передумати, ловлю за поясницю і притискаю до себе. Впиваюсь в пухкі губи і отримую вражений стогін. Вона не сподівалась на такі дії прямо зараз. Цілую її жорстко і владно, одну долоню кладу на сідницю, іншою стискаю груди. Дівчина здригається, але не відштовхує. Невпевнено кладе руки мені на плечі, намагається невміло відповідати на поцілунок. Її скованість мене лише забавляє, хочеться роздягнути її прямо зараз і показати хто тут головний.

Відриваюсь від неї і дивлюсь на зашаріле обличчя.

-        Готова підтвердити свої слова прямо зараз?

Бачу збентеження і страх в її очах. Скоріше всього не готова, та я не даю змоги відповісти. Знову впиваюсь в її губи, хочу відчути хоч якийсь збудливий ефект, та крім байдужості нічого нема. Все роблю на автоматі, тому що так робив колись. Стискаю пальцями сідниці, відриваю її від підлоги і несу до столу. І весь час жадібно цілую, прикушую нижню губу. Від цих маніпуляцій відчуваю незначну активність в паху, та цього мало. Треба, щоб член горів бажанням увірватись в цю дівку.

Саджу її на край стола, розводжу ноги в сторону і опиняюсь між ними. Різкість її парфумів вже душать, тому відсторонююсь і вдихаю свіжого повітря. Чіпляю пальцями бретельки топа і різко стягую вниз по дівочих руках. Пишні груди вивалюються з піддатливої тканини, темні соски стирчать до гори, заманюють до себе. Припадаю до них губами, облизую, цілую і час від часу прикушую. Дівчина гучно стогне і важко дихає, не знаю, чи їй подобається, чи вона просто перелякана. Вона вся напружена, не рухається, просто дозволяє мені робити, все що захочу.

А чого насправді я хочу? Сам не знаю. Скільки б не цілував і не м'яв її, не відчуваю того бажання і шалених почуттів, котрі раніше розривали пах від збудження. І це мене злить.

Відсторонююсь від дівчини, ковзаю руками по стегнах до гори, торкаюсь пальцями країв трусиків чорного кольору. Вона продовжує сидіти нерухомо, впирається долонями в плоску поверхню столу і лише дивиться на мене широко розкритими очима. Не хочу навіть знати, що вона відчуває, чи думає. Хочу зробити по-своєму.

Різко стягую трусики вниз по струнких ногах і дівчина стулює їх докупи. Нервується. Та я не в найкращому настрої з нею гратись. Хапаю за коліна і розсовую в сторони, знову тулюсь до майже голого тіла.

-        Треба відповідати за свої слова, - ричу їй в обличчя. - Чи ти може передумала?

-        Я не знаю, - збентежено шепоче і трясе головою.

В її очах виступають сльози, коли я проводжу пальцями по сухих статевих губах. Вона мружиться, кривить симпатичне обличчя і повертає голову у бік.

Вмить усвідомлюю всю ситуацію і завмираю. Мене наче обливають холодною водою. Що я роблю, нащо знущаюсь над бідною дівчиною? Хочу провчити ту, яка навіть не дізнається, чим займаюсь. Адже їй байдуже.

Відсторонююсь так різко, від чого дівчина здригається всім тілом і знову швидко стулює ноги докупи.

-        Йди звідси, - ціджу крізь зуби. - Забирайся. Ти мені не потрібна.

Вона зісковзує зі столу, незграбно поправляє топ і підіймає трусики з підлоги.

-        Я звільнена? -тремтячим голосом запитує.

-        Просто йди, - здавлено виговорюю. - Хочеш, залишайся працюй, хочеш звільняйся. Каміла тебе взяла, з Камілою і вирішуй.

Дівчині двічі повторювати не потрібно. Вона кидає на мене збентежений погляд і швидко біжить до дверей, зникає за ними.

Що зі мною коїться? Чому не можу бути такий, як колись — легковажний і веселий. Раніше ця дівчина танула б в моїх руках і стогнала від задоволення. Зараз вона мене боїться, тому що веду себе, як покидьок.

Все набридло. Мені нічого не хочеться. І в клубі цьому більше не бажаю знаходитись. Негідниця Настя перекрутила мій світ і крім неї нікого не бажаю поруч з собою бачити.

В кабінет влітає Каміла зла, мов чорт.

-        Що ти накоїв? Чому Дарина плаче у роздягальні? - вона підходить ближче і з докором дивиться на мене.

-        Нічого такого, - байдуже знизую плечима. - Просто трохи налякав. Їй корисно, зважаючи на контингент наших клієнтів, нехай буде готова до всього.

Відвертаюсь до неї і прямую до шафи. Намагаюсь знайти повну пляшку, та вони майже всі порожні. Давно я не поповнював запаси.

-        Стасе, я розумію, що ти засмучений через розрив з Настею, - починає говорити Каміла більш делікатним голосом. - Не знаю, що там між вами сталось. Але це не повід зриватись на кожному, хто тобі попадає під руку. Дівчинка налякана і готова залишити клуб.

-        Ну і нехай, - змахую рукою і розвертаюсь до неї. - Знайдеш іншу. Дівчат є багато. І знаєш що, Каміло? Я теж залишаю цей клуб. Назначую тебе адміністратором, поки не прийде новий власник. Продам до біса усе.

Дівчина округлює на мене очі і шоковано відкриває рота. А я після сказаних слів не відчуваю нічого, лише полегшення. Тато домігся свого. Я позбудуся всього, що нагадує мені Настю.

-        Ти напевно, жартуєш?

-        Нажаль ні. Іншого виходу не маю. Це плата за моє звільнення.

 

Я покидаю клуб досить рано, на годиннику лише одинадцята. Та мені вистачило часу все розказати Камілі і передати їй деякі документи. Поки заклад буде продаватись, вона буде головною, а моєї ноги там більше не буде.

Вдома тиша, можливо всі сплять, тому я вільно йду у їдальню і знаходжу недопиту пляшку міцного коньяку. Це місце я теж скоро залишу. Тато хотів, щоб я змінив життя, якраз це збираюсь зробити. На днях почну шукати житло і як най далі від цього району.

П'ю з горла, обпікаючи губи і горло. Намагаюсь залити нестерпну біль, котра продовжує виїдати зсередини. Так хріново давно себе не почував. Руда увійшла в моє безтурботне життя, перевернула все з ніг на голову, і зникла.

1 ... 54 55 56 ... 65
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невинна для мажора, Ольга Суниця», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невинна для мажора, Ольга Суниця"