Читати книгу - "Туманний Острів, Таня Толчин"

Імператор Олтор Ярг разом із сином Олрігом знаходилися разом на борту одного з кораблів лардонського флоту. Багаточисельні військові судна повільно рухалися водами океану, зливаючись із сірим туманом, що огортав густим серпанком. Доволі великі за розміром та білого кольору кораблі мали витягнуту вперед корму. На прямокутних, срібно-блакитних парусах красувалися емблеми Лардонської Імперії — синій трикутник із шестигранником всередині, символ Крижаного бога. Капітани кораблів підтримували зв’язок між собою за допомогою відповідного артефакту, а ось верховні не мали в цьому потреби, адже з усіма спілкувалися подумки. Близько п’ятдесяти цих істот знаходилися на борту імператорського судна, супроводжуючи Найвеличнішого. На усіх кораблях лардонського флоту перебували лише військові-люди, адже згідно задуму імператора це їхні війна…

Олріг-син сидів в просторій каюті-лабораторії в оточенні своїх радників-прибічників. До останнього він вивчав мапи світу в пошуках бажаних Кристалів Рівноваги. Наразі Олріг пильно вдивлявся своїми круглими прозорими очима в кришталевий куб, який зависнув в повітрі, випромінюючи слабке фіолетове сяйво. Це доволі потужний артефакт, який сканував мапи світу. За допомогою нього була можливість визначити координати загублених предметів, але необхідно налаштуватися силою думки на відповідну частоту пошуку. На мармуровій білій поверхні столу під цим кубом лежала розкладена мапа світу, кожен клаптик якої ретельно вивчався.

Олріг почувався енергетично виснаженим, але не припиняв вливати свою енергію в процес пошуку. До початку війни залишилася лише ніч… А раптом боги відкриють істину? Олріг до останнього вірив в це та не помилився…

Коли наближався світанок і пелена нічної темряви поступово розсіювалася, фіолетове сяйво куба-артефакту раптом утворило яскравий промінь, що указував на мапі на те місце, яке так довго і ретельно шукав Олріг… Туманний Острів.

Відчуваючи полегшення, син імператора опустився в крісло, витріщивши риб’ячі очі. Люди-прибічники лише радісно та благоговійно зітхали, адже не бажали цієї війни… Також біля Олріга знаходилося шестеро верховних, які поділяли його точку зору щодо пошуку кристалів та вирішення ситуації мирним шляхом.

Верховні не відали, що таке емоції та почуття. Вони вважили це слабкістю, притаманній людям, за допомогою якої є змога маніпулювати ними, керуючи світом. Наразі Ярг-молодший вже знав, що робитиме далі. Кутаючись в білу мантію із срібними візерунками, він попрямував палубою до каюти батька.

Імператор Олтор велично сидів у м’якому кріслі, обшитому білим оксамитом. Перед його очима знаходилася вмонтована в стіну величезна прямокутна тонка панель-транслятор, яка давала змогу споглядати битву з бажаного ракурсу. Олтор смакував червоне вино з кришталевого келиха і зробивши черговий ковток, завмер в передчутті. В водах океану відбулося перше зіткнення людських кораблів. Розпочалася війна.

— Дивися, Олрігу! Нарешті це відбулося… Згідно моєму задуму ці жалюгідні люди вбиватимуть одне одного… Як бачиш, перевага в військових силах на боці лардонців, тому Джулла буде вимушена активізувати свої вогняні кулі. В цьому її також переконав мій шпигун Джагалл… Отже, частина островів обох імперій опиниться під водами океану і стане значно легше керувати цим світом… — промовляючи це, імператор сидів спиною до сина. Погляд Олтора був прикутий до транслятора, який демонстрував перші постріли лазерних гармат військових кораблів.

Наразі було на краще, що верховні не мали почуттів… Боги позбавили цього їхню расу. Ці істоти повинні дотримуватися Законів Рівноваги в цьому світі, яким вони керували. А емоції іноді можуть і завадити приймати вірні рішення. Отже, верховні керувалися лише логікою та розрахунками.

Олріг повільно наблизився ззаду до сидячого батька, стискаючи в руці імператорський скіпетр, який він безшумно дістав із глибокої ніші стіни.

«Нікому ця війна не потрібна… Шкода лише, що кристали не були знайдені раніше… Але ще не пізно…» — подумки констатував Олріг. В приміщенні каюти блискавично здійнялося вістря скіпетру, син завдав потужній удар батькові в спину. Імператор здригнувся в судомах, з проткнутої рани спини білою тканиною одягу розповзалися бордові плями… Кров верховних мала темніше забарвлення, ніж людська. Рана виявилася наскрізною та смертельною.

Зазвичай померлих верховних ховали в океані без жодних ритуалів, адже крізь товщу води вони прямують до оселі богів. Прибічники Олріга мовчки винесли тіло імператора з каюти та викинули за борт, молодший Ярг лише спостерігав за цим дійством, стискаючи в пальцях скривавлений імператорський скіпетр. Наразі він не відчував каяття чи болю з приводу цього вчинку, адже виконував своє призначення дотримуватися Законів Рівноваги, які батько порушив, розпочавши цю безглузду війну.

Ельгертанські воїни відчайдушно стріляли з лазерних гармат, у відповідь з кораблів лардонців летіли червоні вогняні ядра. Також представники знатних родів атакували одне одного за допомогою власної сили, а саме, фіолетових згустків енергії, які щоразу зривалися з їхніх рук… Мабуть, цієї миті навіть боги спостерігали за початком битви… Поверхню океану застеляв чорний дим, гучно лунали свистом постріли та відчайдушні крики людей. Темні води рясніли уламками пошкоджених кораблів та обагрялися кров’ю…

«Війну припинити! — пролунав ментальний наказ верховного в людських головах. Всі кораблі відразу охопив захисний полог, нейтралізуючи здатність атакувати. – Мій батько мертвий, віднині я, Олріг Ярг, проголошую себе вашим імператором!»

Лазерні промені пострілів гармат відразу згаснули, стихнули людські крики… Над поверхнею океану клубочився чорний дим… Хоча це лише початок битви, але загиблих було вже доволі багато… Зрештою, ця безглузда війна припинилася. Олріг Ярг зробив свій вибір. Він вважав, що вчинив вірно, згідно волі богів.

«Усім наказую залишити територію нейтральних вод та прямувати до своїх імперій!» — верховний віддав черговий наказ людським капітанам кораблів. Його охоплена чорним димом постать велично височіла на борту імператорського судна. – Ми змінюємо курс, — наказово звернувся до оточуючих його підлеглих, завмерлих поруч в благоговінні. – Пливемо до Туманного Острова, де знаходяться Кристали Рівноваги, які я так довго шукав… Розпочнемо там негайний ретельний пошук за допомогою силової енергії… навіть якщо доведеться розібрати той острів на дрібні шматки, або знищити, я все одно знайду ті кристали! Адже впевнений, що вони саме там…