Читати книгу - "Як відірватися перед весіллям, Аліна Амор"

Я відчула, як широко розкрилися мої очі і перед внутрішнім поглядом постала картина, побачена нещодавно на балконі. Кров кинулася мені в обличчя.

- О, так я бачу у вас набагато бурхливіша фантазія, ніж у мене... - незнайомець весело розсміявся.

- Припиніть наді мною потішатися! Чого ви хочете? - зніяковіло пробурмотіла я.

Мій співрозмовник уже не сміявся, але веселі бісята продовжували танцювати в його очах.

Чудовисько наморщило чоло. Схоже, до цього моменту він не замислювався, як мене покарати.

- Що ж із вами робити? - вголос спантеличився чоловік, потираючи підборіддя.

Він уважно подивився на мене і сам собі відповів:

- Ні, ми не встигнемо...

Не знаю, що за ідею він відкинув, але я підбадьорилася.

А якщо заплакати? Це може спрацювати... Завжди працює! Але як на зло в очах жодної сльозинки, зате в душі - буря обурення.

Через кілька хвилин нестерпного очікування невідомого, він озвучив свій вердикт:

- Я бачу два варіанти, коли я відчую себе помщеним, і при цьому ваша дівоча честь не постраждає. Як бачите, пропоную вам вибір. Перший варіант, - він замовк, окидаючи мене оцінювальним поглядом, - ви мене поцілуєте...

Сподіваюся, він це не всерйоз?

Саме час образитися і піти геть у відповідь на непристойну пропозицію. Та ось тільки йти мені нікуди...

- Не підходить, - різко відповіла я, - Який другий?

- Ви роздягаєтеся догола.