Читати книгу - "Покоївка для незвичайного актора, Анастасія Бойд"

Мені цікаво думати про Крістофа, як про якогось несправжнього персонажа, але я б не змогла переступити через те, що бачила, як він трахав інших на камеру. Мені гидливо. Шкода, що я зустріла цього Ренді Райда у реальному житті. Доведеться тепер шукати інший контент.

Наступний день розпочався добре, аж поки в обід, як грім серед ясного неба, мене викликав власник готелю, і сповістив про звільнення. Скарги гостей, недотримання вимог, порушення дисципліни... Що він тільки не перерахував, звинувачуючи мене, що я навіть повірила в свою нікчемність. Всі мої заперечення бос звів нанівець, і я навіть пішла раніше, не допрацювавши повний день. Зрозуміло, що це справа рук Анрі, тим паче, подейкують, що він бісексуал, і має стосунки з босом, який безумовно довіряє його аргументам. Я можу припустити, що скарги постояльців могли бути, але все інше – виключено. Мабуть, виключено, або ж... Я надто хорошої думки про себе.

Я не знала, як повернутися додому. Батьки зроблять свої висновки, і змусять мене вчитися там, де їм заманеться. Я не можу... Не можу поступитися. Яка з мене вчителька? Мені потрібні гроші на навчання. Можливо... Треба хоча б вислухати пропозиції Крістофа більш детально? Господи, як швидко я до цього дійшла. Який сором. Сподіваюся, він вже відмовить мені, і не дозволить накоїти дурниць. 

– Я слухаю вас, - почувся байдужий голос Шері в слухавці. Мене скрутило у вузол від збентеження. 

– Добрий день, мсьє Шері, це...

– Добрий день, Софі, - Крістоф перебив мене, приємно здивувавши тим, що впізнав мій голос. – Так швидко передумали? - глузливо, зі знущанням, спитав він.

– Я... Мабуть, я не проти обговорити вашу пропозицію детальніше, якщо ви, звичайно, не знайшли когось, і ще згодні... - повільно народжувала я нові слова, і Крістоф не витримав.

– Скільки зайвих слів, - роздратовано перебив мене він. – Ви гадаєте, що я маю купу вільного часу, щоб це слухати? Помиляєтеся. Якщо ви згодні, то приходьте сьогодні об 11 вечора до мене додому на співбесіду. Адресу надійшлю у повідомленні.

– Стривайте... Об 11? Так пізно? - запанікувала я, бо така умова точно не за моїм планом.

– Мене не буде вдома до цієї години.

– Можливо, я можу під'їхати кудись до вас протягом дня?

– Не можете. Протягом дня в мене багато роботи, - огризнувся Крістоф, і я почула шум і чиїсь голоси на його фоні. Він на зйомках. Хтивий козел... – До вечора, Софі. Якщо передумаєте – повідомте, щоб я не чекав. І краще їдьте на таксі, бо на набережній може бути небезпечно в таку годину. Бувайте.

Я навіть не встигла відповісти нічого. Крістоф скинув виклик, і за кілька секунд надіслав мені повідомлення з адресою. Небезпечно на набережній? В такий час всюди може бути небезпечно. Навіщо мені така співбесіда? І батькам що я маю сказати? Багато роботи... Трусити членом на камеру – оце так тяжка і довга праця! Навіть не може відволіктися на кілька хвилин. Добре... Я піду додому. Скажу, що мене відпустили перед нічним чергуванням, і тоді ввечері спокійно собі поїду, але ж це тільки співбесіда. Куди я поїду потім, якщо я на "чергуванні в готелі"? Батьки цього не зрозуміють, і не повірять. Доведеться ночувати в хостелі... Я розуміла, що все це величезна помилка, але рішення прийнято, і я ніби не можу його скасувати. Але чому? Я навіть не шукали інші варіанти...

До кав'ярні сьогодні не зайшла, не той настрій. Вдома відбрехалася від батьків, і трохи відпочила перед найважчою співбесідою у своєму житті. Підправила макіяж, зібрала волосся у вузлик, надягнула чемну сукню без зайвих оголеностей, і викликала таксі. Боже... Ніч на дворі, а мене кудись тягне. 

Я вийшла з автівки біля огорожі будинку Крістофа, і таксі поїхало, залишивши мене на темній вулиці. Натиснула на кнопку дзвінка, і напружено очікувала, відволікаючись на довкілля. Море зовсім близько. Мабуть, в домі Шері чутно, як воно шумить, і вид з вікна чудовий, заворожуючий... Розташування будинку неймовірне. 

Та де ж він ходить? Може зателефонувати? Я дістала телефон, міркуючи, чи треба дзвонити, і раптом мене засліпило яскравим світлом фар автомобіля. Якщо це не Крістоф, то нехай він проїде повз. Господи, будь ласка, нехай він просто проїде. Автівка заїхала на територію будинку Шері, а потім коли відчинився гараж, припаркувалася. З гаража вийшов Крістоф. Дякувати Богу... Сподіваюся, я не дарма зраділа тому, що це саме він приїхав, а не якийсь маніяк. 

– Доброї ночі, мадемуазель Ріше, - втомлено привітався Крістоф, і попрямував до входу.

– Доброї ночі, мсьє Шері, - я підбігла до нього, ледь не врізавшись в спину, хоча він і не кликав мене до себе.

– Обережніше, Софі. Я і так ледве стою на ногах, - роздратовано зітхнув Крістоф. Бідолашний... Виснажили його жіночки. Дивно, що від Шері не несло чужими парфумами чи косметикою. Він не пахне сексом, так би мовити, а лише, як завжди, власним одеколоном, і чомусь апетитною їжею і солодощами. Цілий сплеск ароматів якоїсь кав'ярні.

– Перепрошую. Тут так темно, і мене водить в сторони.

– Ласкаво прошу, - Крістоф відчинив двері, пропустив мене в будинок, і увійшов сам. – Одразу підемо на кухню. 

Добре, що не в спальню. Я поквапилася за ним, не встигнувши роздивитися інтер'єр, і сіла за стол, не питаючи дозволу, а Крістоф одразу відкрив холодильник, і витягнув з нього купу продуктів, які потім розклав на столі.

– Я страшенно голодний. На роботі їв лише в обід. Приготуєте те, що мені сподобається – ви прийняті, - суворо сказав Крістоф. 

Дивно якось... Кликав на роботу так, ніби мені треба тільки погодитися і все, а тепер влаштував випробування. До того ж вже майже опівночі. Поки я щось приготую, він засне.

– І ви не скажете, що вам подобається? Мені треба це вгадати? - приречено спитала я, відчуваючи себе обдуреною.

– Софі, просто приготуйте щось смачне, і якомога швидше. Ось вам продукти, серед яких немає нічого, що я не люблю. Хіба для вас це так складно? - невдоволено пробухтів Крістоф, і я зачаровано подивилася на нього, тільки-но підмітивши як йому личить втома. Темні млосні очі, легка щетина, волосся трохи скуйовджене... І чому він такий привабливий? Та з якого часу мені стали подобатися зрілі чоловіки?