Читати книгу - "Його жага, Альбіна Яблонська"

17.2

Марсель

Ми цілувалися, як тоді, коли були молодші, були гарячі і не були ні в чому обмежені. Нам здавалося, що можна все. Треба тільки наважитися. Можна робити будь-що, поки інші не бачать. Тепер все перевернулося, і ми ламаємо бар'єри. Рвемо ланцюги і прориваємо кордони, аби отримати один одного. Я — її, а вона — мене. 

— Ти цього хочеш, так? — поставив я питання з непередбачуваним результатом.

— Хочу, — відповіла вона з придихом. — Хочу, щоб ти увійшов у мене.

Я стяг з неї джинси і без прелюдій запросив до себе. Запросив на себе. Сів на стілець і притягнув її за руку. Хотів якнайшвидше відчути її тепло на собі. Щоб вона осідлала і сіла на мене своїм тугим та спокусливим тілом. 

Вона пахла алкоголем. Пахла притупленими почуттями. Отже, Камілла робила те, чого зазвичай боялася. Що зазвичай заперечувала, бо "так не можна". Так погано та заборонено. 

— Ти хочеш, щоб я сіла на тебе? Сісти на коліна?

— Сядь на коліна. Сідай на мене, ось так... — взяв я її за стегна і нетерпляче посадив на член. 

Для початку він під нею, вона треться об нього від основи до голівки. Пестить мокрою кицькою по всій довжині ствола. Від низу до верху, від стомлених на самоті яєць до спраглого сексу кінця.

— Без тебе я не трахалась. 

— Не трахалась?

— Зовсім, — казала Камілла біля вуха, і в мене мурашки були по шкірі. Це було так сексуально, що хотілося якнайшвидше насадити її, увійти глибше. Досить цих танців з бубном. — Ти мій перший і єдиний. І я забула, що таке секс по-справжньому. Який на смак оргазм від товстого чоловічого члена. 

— Трясця, мала... Ти мене заводиш не на жарт. 

Наші губи злилися в поцілунку — соковитому, затяжному, гарячому, як її подих на мені. Я прилаштував член, і моя дівчинка насаджується з часткою страху, помітного хвилювання. Але я їй допомагав, тримаючи сідниці руками. Не дозволяючи члену зробити надто боляче після розлуки. Щоб вона не запам'ятала мене як поганого коханця. Щоб я не казав і що б я не робив після виходу з в'язниці — завдати їй болю я міг лише на словах. 

Камілла була для мене мрією. Невловимим сенсом життя. Коли вона не поруч, я тільки й думаю, як знайти, отримати цю сучку. А коли вона опиняється тут, біля мене, я її тримаю руками та відчуваю на смак — я просто не знаю, що іще… Чого ще хочу від цього життя, якщо не бути поряд із нею. Прямо тут. І цієї миті. 

— Господи, Марс… — дихала вона, заплющивши очі від задоволення. — Це так… глибоко… 

— Хочу ще глибше, — відповів я прямо в губи і натиснув зверху на стегна. Щоб поринути у це тіло більше і сильніше. Відчути межу, через яку Кем починає тремтіти і впиватися в мої плечі кігтиками.

— Ні…

Вона упиралася в мене руками і робила рухи у власному ритмі. Підводилася й знову опускалася. Дозволяла члену терти її зсередини, тиснути на клітор, вимотувати. Дарувати той самий солодкий біль, від якого так хочеться стогнати, прикушувати губу. 

— Я не розумію, що кою, — задихалася моя дівчинка, танцюючи на твердому члені. — Ти приглушив моє сумління. Я п'яна. 

— І від чого ж ти п'яна?

— П'яна тобою, виродок.

— Так… — усміхався я, прибираючи з її обличчя мокрі від поту пасма. — А я — тобою. Невже так важко було сказати це собі раніше? 

— Вибач, що все зруйнувала. Він змусив мене. Це все він — мій чоловік. 

— Не називай його чоловіком. Це просто помилка.

— Все моє життя без тебе — суцільна помилка, — говорила Кем, коли не цілувала мої губи. Не намагалася вкусити за вухо, поставити засос на моїй солоній шиї. — Як добре… — Її рухи ставали жорсткішими, швидшими. Крихітка стрибала на мені, як гірська коза. Підводилася і знову надягалася на член, отримуючи справжню насолоду від кожної секунди цього акту. — Мені з тобою було так добре. І зараз… Зараз мені з тобою ще краще, Марсе. Я хочу, щоб це продовжувалося. Хочу, щоб ти був у мені, а я на тобі.

— Я завжди розумів, що він змусив тебе це зробити. Шериф забив тобі голову і залякав. 

— Я боялася йому суперечити. Була надто слабка. Як і зараз. Мені дуже соромно за себе. 

— Зі мною, мала, можеш бути завжди слабкою. Біля мене ти можеш жити як заманеться. Тільки забудь про нього. І все те, що було раніше. Я готовий тебе пробачити, якщо більше не почую ім'я Джош.

— До біса Джоша, — кинула Кем і різко підняла темп. Стала крутитися на членові, немов танцівниця на пілоні. Тільки замість холодної жердини — гарячий член. І не зовні, а всередині. Він змушує її задихатися, цілувати мене так само жарко, як я цілую її. А в самої вже ноги тремтять від бажання кінчити. 

Член поринав до упору, я відчував, як вона тече по мені і рада спонтанному сексу після віскаря. Можливо, для Камілли це була лише терапія. Може, так вона вирішила здатися та випустити пару. Звільнила голову від цих обіцянок і поринула в бажання трахатись, як раніше. Адже якщо є мужик з ерегованим прутнем, то ти не можеш думати про щось інше, крім як про секс із ним.

Не можеш викинути з голови ту твердість, те тепло і непохитність чоловічого тіла. Не здатна викинути з думок фантазії — в них ти мацаєш руками член, дрочиш його, дивишся на нього і лижеш його краєчком язика. А може, навіть береш його до рота. Спочатку голівку, потім до середини — дозволяєш проникати партнерові до горла. Нехай навіть це лякає, викликає сльози та бажання зупинитися. 

Якщо йому подобається, то воно того варте. Адже коли він горить усередині, то секс буде спекотним. Член буде твердим та товстим. А серце його господаря — ненаситним. Він трахатиме тебе, поки не кінчить. Поки не виллється спермою, стискаючи твоє волосся в кулак від сильних почуттів. Від припливу радості, щастя, задоволеності твоїм ніжним тілом.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно