Читати книгу - "Попелюшка мимоволі, Надія Голубицька"

Коли через кілька хвилин пролунав стук у двері, Дмитро вимкнув горішнє світло, залишивши увімкненою лише настільну лампу, і причаївся за дверима, давши Варі знак, щоб вона запросила увійти. Маріо Россі з'явився з солодкаво-люб'язною посмішкою і з порога почав розсипатися в люб'язностях і пропонувати свої послуги, розмахуючи своїми короткими пухкими руками, припускаючи при цьому, що його викликали через несправність освітлення в номері. Але коли Варя зробила крок в світло лампи, він осікся і, втупившись на неї, промовив:

- Це ти, Барбара? Антоніо мав рацію ...

Але закінчити він не зміг, тому що ззаду з темряви до нього ступив Дмитро і схопив його за шию в замок.

- Схоже, що ти її впізнав, - прогарчав він йому на вухо. - А тепер ти розповіси, кому її повинен був відвезти твій кузен, і куди пропала її подруга.

Маріо, спочатку дуже злякавшись, почав приходити до тями і почав майже кричати якимось верескливим голосом:

- Що Ви собі дозволяєте?! Dio mio!!! Відпустіть мене негайно! Я не розумію про що йдеться!

Але замість того, щоб його послухатися, Дмитро ще сильніше стиснув руку, підняв адміністратора так, що його ноги відірвалися від підлоги, і злегка трусонув немов велику маріонетку.

- Тобі краще все чесно розповісти, інакше я тобі шию скручу.

Маріо спробував вирватися, але хватка стала ще сильніше і він почав задихатися. Варя вже збиралася зупинити Дмитра, не дозволивши відбутися вбивству, але раптом адміністратор прохрипів:

- Я все скажу. Тільки відпустіть.

І коли він знову відчув тверду поверхню під ногами, він заявив, зі злістю подивившись в Варін бік:

- Це вона в усьому винна. Нею зацікавилася така впливова людина, надавала знаки уваги, а вона корчила з себе недотрогу і мало не розбила йому голову ...

- Цей впливовий чоловік - сеньйор Лоренцо, я вважаю, - втрутилася Варя. - Нічого не скажеш, гарні знаки уваги.

- Ніхто до тебе не скаржився. Знаєш скільком таким же як ти покоївкам він допоміг влаштуватися, скільки їх поїхало з ним. А тут ти з настільною лампою. Загалом, ти його так розлютила, що він захотів тебе відвезти, у що б то не стало. Знаючи, чим загрожує невиконання його бажань, я вже готовий був де-небудь тебе оглушити і доставити до нього, але тут твоя подружка проговорилася, що ти будеш розігрувати роль світської левиці на яхті. Ось тоді і дозрів план: одна моя людина найнялася офіціантом, двоє інших повинні були на човні курсувати недалеко від яхти і, знайшовши момент викрасти тебе, розігравши падіння за борт. Все чітко було виконано, ось тільки на місці злиденної покоївки виявилася фотомодель.

- Ліз! - вигукнули Варя з Дмитром в один голос. - Де вона зараз?

- Звідки мені знати! - роздратовано сказав адміністратор. - Мене це найменше цікавить. Головне, що Лоренцо був розлючений ...

- І тому коли я тут знову з'явилася, ти відправив мене з Антоніо до нього, - перервала його Варя слабким голосом.

- Так, у кузена ніколи не було проколів, але ти нас усіх вразила, не покоївка, а якийсь Рембо. Після того як ти спустила його зі сходів, він був готовий знайти тебе, твою родину і знищити всіх. Тебе врятувала тільки його обіцянка Лоренцо. Ганятися за тобою по всій Європі не було сенсу, потрібно було тебе виманити в Італію, ось тому і зникла твоя подружка.

- Марійка жива? Де вона? - запитала Варя, починаючи внутрішньо закипати, бачачи таку хамську самовпевненість адміністратора, здавалося, він був упевнений, що йому все зійде з рук. У відповідь Маріо розсміявся їй в обличчя:

- Мені це байдуже, ти ж бачила, на її місці вже нова співробітниця ...

Хвиля гніву, що обрушилася на Варю, змусила її кинутися на Маріо з кулаками. Але він перехопив її руки і з такою силою штовхнув у бік Дмитра, який перегороджував йому шлях до відступу, що вона не втрималася і впала, тягнучи за собою Дмитра, який намагався підхопити її. Поки вони підіймалися, потираючи забиті місця, Маріо в два стрибки опинився біля дверей і зник за ними. Дмитро поспішив слідом за ним, а Варя, немов видохнувшісь, стомлено сіла на край ліжка. В голові крутилася лише одна думка: «Дмитро мав рацію. Саме я винна в зникненні Ліз, а тепер ще й Марійки. І саме я і ніхто інший повинна це виправити, чого б мені це не коштувало».