Читати книгу - "Фаворитка. Між двох вогнів, Очеретяна Кішка"

Шарлотта й уявити собі не могла, що ця поїздка закінчиться участю в придворному святі. Вона до останнього намагалася уникнути такої долі, але Ізабелла знайшла грубою подібну відмову - не варто псувати стосунки з королевою, яка побажала зглянутися над підданою, що «провинилася». 

- Я зовсім не готова до прогулянок верхи, - графиня зробила останню спробу, - вже досить холодно, а я не розраховувала цілий день бути на свіжому повітрі.

- Яка дурниця! Я позичу вам свій плащ, до того ж погода сьогодні чудова! Зізнайтеся, як давно ви дозволяли собі просто покататися і помилуватися такою красою? 

- Я навіть не пам'ятаю... 

- Ось бачите! В цьому немає нічого такого, за що вас можуть засудити, навпаки! Ви повернете не тільки прихилення королеви, а й дружбу придворних!Ваші документи будуть тут цілими й неушкодженими, а невеличка поїздка ніякої шкоди не заподіє!  До того ж на пікніку обіцяють подати поссет, тож ви точно не застудитеся.

- Поссет?

- А ви його ще не куштували? Надзвичайно смачно і піднімає настрій. Робиться з вершків, вина і спецій, а ще його присипають мигдальною стружкою і подають із шоколадним печивом! 

- Звідки у вас такі пізнання? - Шарлотта мимоволі посміхнулася, спостерігаючи дитячий захват Ізабелли при згадці про солодощі.

- Королівський кухар мій коханець... А що? Він дуже гарний собою, не якийсь там старий товстун. Бідолаха хотів би зі мною одружитися, але я не можу віддати йому руку тільки в обмін на можливість щодня їсти делікатеси! - вона раптом розсміялася й обійняла приятельку за плечі. - Я, звісно, жартую. Якщо вже виходити заміж, то як ви, за чоловіка з титулом, а головне за покликом серця! Хоча при дворі розповідають усяке, я бачу, що у вас щасливий шлюб, інакше... 

Вона зробила загадкове обличчя і притиснула палець до губ, вважаючи за краще, мабуть, не поширюватися про деякі речі. Неважко було здогадатися, що має на увазі Ізабелла і її завуальовані натяки тепер доповнилися намаганнями звести колишню фаворитку з принцом. Навіщо і за чиєю вказівкою вона діяла, залишалося незрозумілим. Що більше Шарлотта придивлялася до фрейліни, то чіткіше помічала величезну відмінність між Дериком і його племінницею (якщо вона і справді такою була). 

Рос Джонс ніколи не вирізнявся особливо веселою вдачею, хоча й любив іноді пожартувати над дружиною, він не мав звички лізти в чужі справи, а вже плести інтриги - і поготів. За обставин, що склалися, йому, напевно, і зовсім було не до сміху. Шарлотта жваво уявила, як чоловік походжає по холодній кімнаті заїжджого двору і визирає у вікно, чекаючи посильного. Усе пішло не так, як вони планували, і веселитися в товаристві придворних графині зараз зовсім не хотілося, а ще менше - бачити Едвіна! 

Залишалося сподіватися, що нещодавнє «божевілля» герцога було спричинене вином і вранці він поводитиметься в межах дозволеного. Згадуючи про принца, Шарлотта мимоволі зітхнула і доторкнулася до губ, ніби це могло стерти вчорашній поцілунок. Нічний візит Едвіна повернув її в минуле. Усе в ньому залишилося колишнім: раптова поява під покровом ночі, п'янкий запах терпких парфумів, жадібні руки й губи, які ніколи не могли насититися поцілунками. Ціну такому коханню Шарлотта вже знала, як і ціну його словам, і все ж таки його товариство бентежило, а переслідування змушували почуватися безсилою. 

Усе це разом узяте мало перетворити передбачувану прогулянку на тяжке зобов'язання, але, як це іноді буває, сталося щось, що зовсім змінило її настрій. До самого відправлення на прогулянку Едвіна серед приводних не було. Коні з королівської стайні були кращими, погода - чудовою, а парк королівського палацу викликав мимовільне захоплення. У такому оточенні графиня не могла довго зберігати зневіру, її обличчя розрум'янилося, очі блищали і робили її такою гарненькою, що вона легко дала б фору першим красуням з наближених королеви. Коли вони вже достатньо віддалилися від палацу і ланцюжок дещо розтягнувся, Ізабелла порівнялася з графинею:

- Що я вам казала? - її обличчя світилося відверто радістю. - Додому ви завжди встигнете повернутися, чи вам приємніше було б зараз трястися в кареті? Ми мало де можемо так добре провести час, а з таким ескортом - тим паче.

Фрейліна зробила знак очима, і Шарлотта помітила вершників, що наближалися. Одним із них був статний чоловік, який явно належав до вершків суспільства, другим - ніхто інший як герцог, чия поява викликала на щоках Шарлотти прикрий рум'янець. Якби не палацовий етикет, Едвін миттю опинився б поруч, але насамперед потрібно було під'їхати до королеви, пояснити причину затримки і вдатися до лестощів, а саме - сказати кілька вельми брехливих компліментів.

Затримка, про яку йшлося, була викликана серйозною розмовою батька і сина. Алехандро був не на жарт стурбований тим, що Філіпп не подає звісток, а ще більше - поведінкою його брата. 

- Ви з герцогинею маєте виїхати сьогодні, в усьому іншому ти можеш покластися на мене! Розлучимося дорогою, у потрібному місці на тебе чекатимуть люди.

- Я не маю наміру їхати сьогодні. - спалахнув Едвін. - Мені треба ще дещо зробити.

- Якщо я правильно розумію, йдеться про мадам Сеймур... Це питання ми владнаємо.

- Ми? - брови Едвіна поповзли вгору - Це стосується тільки мене! Вистачить одного разу, я більше нікому не дозволю втручатися! Чи мені знову одягнуть мішок на голову і кинуть у підвал? 

- Це був вимушений захід, - Алехандро на відміну від сина вдавалося зберігати видимість спокою.

- А тепер мій дорогий братик проведе зайвий день в «Умбрійському ведмеді», будемо вважати, що це теж запобіжний захід!  Я нікуди не поїду, поки не поговорю з Шарлоттою.

- Ти ставиш у залежність від жінки своє майбутнє, майбутнє матері й брата! - віконт схопився і стиснув кулаки, але швидко себе опанував.  - Гаразд, якщо це так необхідно, у тебе буде шанс сьогодні на прогулянці. Катріна, як я розумію, не може брати участь у ній через недавні пологи? Скористайся можливістю, але до полудня тебе не повинно бути в палаці! Це не обговорюється!