Читати книгу - "Будь моїм, Тома Глубокова"

Одружилися ми через місяць. Вирішили, що великого свята ми не хочемо, а ввечері вже летіли відпочивати на море - в мій перший раз. З ним у мене все було в перший раз.

Здається, це Киру подобалося найбільше. Відчувати себе практично чарівником для однієї мене.

Після народилася прекрасна маленька донечка, яка спочатку не була схожа на когось одного так явно. Тільки через кілька тижнів, вже вдома великий чоловік, заколисуючи дитину, сказав:

- Вона зовсім не схожа на мене, але така ж красуня як і ти, навіть носик такий же.

- Очі твої, - я тепло посміхнулася. Незважаючи на те, що ми були разом вже багато місяців, він до сих пір міг мене збити з ніг поглядом, словами або дотиком. І йому подобалося це робити.

- І добре, що ти схожа на маму, - Кир вже звернувся до сплячої малечі. - Ти будеш розбивати серця всім мужикам, а я буду розбивати їхні обличчя, якщо скривдять, - чоловік посміхнувся. А я змахнула сльозинки. Йому було важливо проводити час з донькою і після того, як вона засинала, у нас був час для нас двох. Кілька годин - і знову годівля, коли укладав вже чоловік.

Дивно, але він ставився до дитини з такою ніжністю, що навіть його друзі зізналися, що в шоці. Ні, він не божеволів від безкінечних пелюшок і не ховав нас вдома, щоб було беспечніше... Це був той же палкий, впевнений і улюблений мною Кир, який наодинці зі мною згорав від бажання і любові. Він працював в тому ж режимі і часто я його зустрічала з роботи саме вночі, тільки уклавши доньку. Він завжди вибачався, що не приїхав до вечері, а я мліла в його руках і навіть втома від найскладніших днів сама собою проходила.

Він одного разу сказав, що я стала його ліками. Зрозуміло, від якої хвороби. І зрозуміло, що він мене любить інакше і сильніше. Але і він став моїм звільненням. Свобода. Так чудово. Я заміжня, у мене велика відповідальність у вигляді малятка, але я відчуваю свободу. Я живу, а не існую, прекрасно знаю, що мене ніхто не образить і що чоловік поруч не просто як данність. Він немов оживив мене, подарував нове життя і я кожну хвилину була йому вдячна.

Знала, що ми разом назавжди. Такі почуття неможливо по клацанню пальців вимкнути. Коли дихаєш ним, коли хочеш плакати від щастя. Він подарував мені нове життя і я віддавала йому всю себе без залишку.

Це свобода. Справжня, чесна, без самотності, «ти повинна» і тому інше. Це вибір. І він до біса вірний.

Адже це і означає бути чиїмось...