Читати книгу - "Тур за коханням. Частина перша, Оксана Мрійченко"

Ксюша тихо плакала, навіть не намагаючись вибратися зі сталевих обіймів Єгора. Він все прорахував наперед, не залишив їй жодної можливості порятунку. Не можна, щоб слідчий пішов до матері, така новина просто вб’є її. Лікарі казали, що серце не витримає ще одного сильного потрясіння. Це був вибір без вибору і Ксюша вже знала, як саме вчинить.

— Я поїду з тобою, — ледь чутно промовила вона, ковтаючи сльози. — Тільки не чіпай мою матір. Будь ласка…

— Домовились!

Єгор випустив дівчину так різко, що вона ледь не впала. А потім знову дістав телефон, набрав номер Кирила та наказав йому залишатися на місці.

— Мені треба забрати свої речі, — ледь чутно промовила дівчина.

— Заберемо! — Єгор уважно поглянув на неї. — Діана казала, що твій любчик зараз зайнятий справами. Але щоб ти не спробувала з ним зв’язатися… Давай сюди свій телефон! Хутко!

Ксюша покірно кивнула та витягнула з сумочки телефон. Єгор грубо вихопив гаджет з її рук, ховаючи його в свою кишеню. А потім схопив дівчину за руку та витягнув за собою в коридор. Діана та Марго чекали там.

— Покваптеся, доки нікого немає, — Марго почала відмикати ключем двері службового виходу, що вели на вулицю. — Не варто привертати зайвої уваги.

— Дякую за допомогу, дівчата! — посміхнувся їм Єгор. — Гроші я вже перекинув. Але пам’ятайте про нашу домовленість!

— Звісно, ніхто не дізнається! Приємно мати справу з діловою людиною! — Діана перевела погляд на обличчя Ксюші. — Приємної подорожі додому!

Марго відчинила двері службового виходу і першою вийшла на вулицю. Єгор грубо витягнув Ксюшу слідом за головною адміністраторкою «Sky». Вони опинилися на маленькому квадратному майданчику позаду готелю. Вочевидь ця парковка призначалася лише для службового використання, бо була майже порожньою. Ліворуч від службового виходу Ксюша побачила мікроавтобус готелю, а прямо навпроти дверей стояв чорний позашляховик Єгора. Небо остаточно затягнулося щільними хмарами, а повітря неначе стало ще гарячішим. 

— Гарної дороги! — з награною ввічливістю промовила Марго.

Зневажливо посміхнувшись Ксюші на прощання, головна адміністраторка  «Sky» зникла за дверима службового виходу та замкнула їх зсередини. Єгор ще міцніше стиснув руку Ксюші та повів її до своєї машини. А потім посадив на переднє сидіння, сів за кермо і завів двигун. Дівчина коротко пояснила, як доїхати до будинку Матвія. Вона вже зрозуміла, що опиратися марно, проте досі не могла спинити сліз, що котилися по обличчю дрібними солоними краплями. Зупинивши авто біля будинку Матвія, Єгор заглушив двигун і знову перевів погляд на Ксюшу.

— Маєш десять хвилин на збори! — суворо промовив він. — І навіть не думай втекти чи якось обдурити мене, Ксень! Інакше твоя матуся все ж таки познайомиться зі слідчим!

Ксюша кивнула, вийшла з машини та поспіхом рушила до будинку. Опинившись всередині, вона стягнула взуття, піднялася до своєї кімнати на другому поверсі та почала складати речі у валізу. Ідей для порятунку не було зовсім. Єгор забрав телефон, тож зателефонувати Матвію не вийде. Можна написати якусь записку… Але чи варто? І чи захоче Матвій взагалі допомагати? Він має в Одесі успішний бізнес, який дуже любить та цінує. А зранку прямим текстом сказав, що вона може їхати додому, якщо не готова на переїзд. Матвій не хоче труднощів і проблем. То навіщо втягувати його в протистояння з Єгором, яке точно не принесе нічого доброго? Нехай думає, що вона просто поїхала додому.

Спакувавши речі, Ксюша стягнула валізу на перший поверх. А потім ще раз пройшлася будинком, перевіряючи, чи нічого не забула. Сльози скінчилися, але в грудях боліло так, що кожен вдих здавався справжньою тортурою. Натягнувши взуття, Ксюша витягнула валізу на ґанок, швидко замкнула двері та поклала ключ під килимок, що лежав під ногами. 

Єгор нетерпляче чекав біля машини. Помітивши дівчину, він суворо наказав їй сідати в авто та пішов до багажника, щоб покласти туди валізу. Ксюша відчинила передні пасажирські дверцята та ще раз поглянула на будинок за охайним цегляним парканом. От і настав кінець її романтичного туру за коханням. Час повертатися додому та відповідати за помилки минулого. Але душа та мрії назавжди залишаться тут. У будинку Матвія, де вона прожила найщасливіші дні свого життя. Ксюша витерла сльози і слухняно сіла в машину.