Читати книгу - "Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш"

Розпрощавшись з Енді в університеті, я взявся за цю Крісті, яка надала мені не багато, але достатньо вкрай цікавої інформації, з-за чого мені ще більше захотілося скрутити шию Блеку. І я не збирався мовчки хавати його залаштункові ігри. Цей виродок повинен був мені, як мінімум, пояснення чому дівчина, яка призначалася мені, крутилася у нього під боком. Або ця стерва і його зачарувала? 

Крісті відразу сказала, що це було прямою вказівкою "зверху" притягнути Енді працювати в цей Клуб. І ця дурепа купилася на зарплату. Думала самостійною стане? Чорта з два. Вона у мене скоро і з цього Клубу звалить і взагалі про роботу думати забуде. Буде сидіти вдома від дзвінка до дзвінка з перервами на навчання. 

А може це вона лізла до нього? Блек - мужик був не простий і навіть така, як "Копія", повинна це розуміти. Невже думала, що він може дати їй більше? Чорт, як же це бісило!

Після сьогоднішнього, з Блеком я вирішив пригальмувати будь-які домовленості на рахунок дівчини, а моя "троюрідна сестричка" повинна зрозуміти, якщо вона розповість про цей експромт - вечір Блеку, то я особисто зверну її елітну шийку. 

Як же все це бісило! Блек, Енді й Ракель, яка не полишала мої думки, та, за яку мені хотілося знести все до біса навколо. 

От і подивимося чи правильно говорили, що клин клином вибивають. Тільки ось мій клин вже запізнювався на вечерю на пів години, чим дратувала ще більше. Я ненавидів чекати. Моє терпіння почало закінчуватися, я дивився то на годинник, то на двері, кожен раз думаючи, що це вона, але люди приходили, а "Копії" не було. 

Теж мені, блять, вечеря. Якщо ця Крісті прогадала, а дрібниця не прийде, то краще б кожна з них вже купувала собі квиток в якусь маленьку далеку країну, яка не дружить з Францією в дипломатичних відносинах. Хоча, я все одно б знайшов і зарив на місці!

 І як тільки я вже почав ще більше розпалюватися, як двері в черговий раз відчинилися і на порозі з'явилася Енді. Одягнена в сарафан, кеди й шкірянку, з рюкзаком через плече і без грама косметики, вона зовсім не була схожа на дівчину, яка прийшла на побачення. І нехай вона, блять, думала, що ми тут разом з моєю сестричкою", але вона мене взагалі, як мужика не сприймала, якщо навіть не потрудилася виглядати хоч трохи спокусливою?! 

Дівчина окинула поглядом зал, але в мою сторону не пішла. Подивилася ще раз, немов когось шукала, і знову не звернула на мене уваги. У цей момент захотілося взяти її й ривком притягнути за столик, щоб посадити навпроти, але я терпляче чекав. 

Принцеска мене не впізнавала. Ну що ж, це ненадовго, зовсім скоро моє обличчя ти будеш відразу розпізнавати в натовпі.  Навіть не так, скоро ти одну мою присутність будеш чути за кілометр.  Вже я тебе надресую.

 - Ти запізнилася, - я навіть не намагався приховати своє роздратування, коли дівчина підійшла до столика.

 - Ну і що?  Крісті взагалі ще немає, - знала б вона, що ця Крісті сьогодні ввечері тут взагалі не планувалася.

 - І це привід, щоб запізнитися?  Часто на інших рівняєшся?  - Як же мені не сподобався її зневажливий тон.

 - Не рівняюсь, але я йшла з нею зустрітися, а не з тобою.  Тому не розумію твоїх претензій, - маленька погань, як ніби спеціально хотіла розгнівати мене й у неї це виходило.