Читати книгу - "Віщі сестри, Террі Пратчетт"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Але ж насправді він не король!
— Але ж міг би бути й королем, — сказала Тітуня.
— Але ж ви щойно сказали…
— Та взагалі-то ніхто й не знає, як там воно все насправді. Покійна королева була не дуже вправна в лічбі. А головне, сам він уявлення не має, що він не королівського роду.
— І ти йому ні слівця про це не скажеш, еге ж? — звернулася Бабуня до Маґрат.
Та підняла погляд на місяць, перетнутий тонкими хмарками.
— Ні, — сказала вона.
— От і добре, — сказала Бабуня. — Слухай, поглянь на це так. Королівські роди теж мають з когось починатися. Чому б такому родові не початися з нашого нового короля? Як на мене, він ставиться до своїх обов’язків значно серйозніше, ніж більшість інших королів. Тож він цілком на своєму місці.
Маґрат розуміла, що програла. У протистоянні з Бабунею Дощевіск програвали всі, і єдиний сенс такого протистояння полягав у тому, щоб побачити, як саме.
— І все ж ви мене вразили, чесно, — сказала вона. — Ви ж відьми. Тобто ви повинні дбати про такі речі, як правда, традиції, доля й так далі, хіба ні?
— Оце і є той момент, якого ти ніяк не можеш зрозуміти, — сказала Бабуня. — Бач, доля має значення, але неправильно думати, що вона керує людьми. Все цілком навпаки.
— Нафіг долю, — погодилася Тітуня.
Бабуня кинула на неї спопеляючий погляд і продовжила:
— Врешті-решт ти ж не думала, що бути відьмою легко?
— Я ще тільки вчуся, — сказала Маґрат.
Вона дивилася в далечінь, де над темними торф’яниками світилася нитка світанку.
— Я, мабуть, піду, — сказала вона. — Світає.
— Я теж, — сказала Тітуня Оґґ. — Якщо я спізнюся на сніданок, нашу Ширл на хом’ячки порве.
Бабуня старанно затоптала останні жарини багаття.
— Коли ще стрінемося ми?[69] — спитала вона. — Га?
Відьми знічено перезирнулися.
— У мене найближчими тижнями купа справ, — сказала Тітуня. — Дні народження і все таке. Гм… Та й купа справ накопичилася, поки коїлася вся ця катавасія. Ну, ви розумієте. Ще й з привидами треба щось вирішити.
— Я думала, ти їх відправила назад до замку, — сказала Бабуня.
— Та вони не схотіли, — невпевнено сказала Тітуня. — І, коли чесно, я до них уже якось звикла. З ними не так нудно вечорами. І тепер вони майже не галасують.
— Це добре, — сказала Бабуня. — А як щодо тебе, Маґрат?
— В цю пору року завжди стільки роботи, ви не помічали? — промовила Маґрат.
— О, так, — ввічливо сказала Бабуня Дощевіск. — Тоді не будемо домовлятись про конкретний час, еге ж? Зупинимося на відкритій даті.
Дві її компаньйонки кивнули. І коли на королівство рушив новий день, усі вони рушили по домівках, кожна в задумі про своє, кожна — відьма сама по собі.[70]
Примітки
1
Перший рядок п’єси Шекспіра «Макбет» (у перекладі Бориса Тена). Як зачин, так і значні фрагменти подальшого тексту Пратчетт наповнив прямими та переробленими цитатами з Шекспіра, і особливо з «Макбета». — Прим. пер.
2
В оригіналі обігруються написи на картках в англомовній версії знаменитої гри «Монополія» («Іти прямо до тюрми» тощо). — Прим. пер.
3
Алюзія на фрагмент з відомим попередженням «Бійся березневих ід» у сцені 2 дії І трагедії Шекспіра «Юлій Цезар». — Прим. пер.
4
В оригіналі автор використовує слово «quaff», що означає «пити великими ковтками», і дає таке пояснення: «Це те саме, що й пити, тільки розливати більше, ніж п’єш». — Прим. пер.
5
У сцені 1 дії IV п’єси «Макбет» одна з відьом відчуває наближення Макбета за дрижанням своїх великих пальців (див. також прим. на с. 341). — Прим. пер.
6
Як відомо, шекспірівському Макбету було напророковано великі неприємності, якщо проти нього рушить Бірнамський ліс. — Прим. пер.
7
Цитату зі сцени 2 акту ІІ «Макбета» («infirm of purpose») Пратчетт тут дає як «infirm on purpose». — Прим. пер.
8
«Право першої ночі» (фр.). — Прим. пер.
Веренц так і не знайшов нікого, хто пояснив би йому, що це таке. Але це явно було щось, що повинні робити феодальні володарі — і, очевидно, регулярно. Він уявляв собі, що йдеться про якийсь вид великого кошлатого собаки. Він збирався завести такого і добряче з ним повправлятися. — Прим. авт.
9
В оригіналі — «knocking without». Алюзія на сцени 2 та 3 дії ІІ п’єси Шекспіра «Макбет», де періодично лунає «стукіт за сценою» — «knocking within». — Прим. пер.
10
В оригіналі Пратчетт обігрує схожість слів «ermine» (горностай) та «vermin» (паразит). — Прим. пер.
11
В оригінальній назві цієї знаменитої серед фанатів Пратчетта пісні («The Hedgehog Can Never Be Buggered At All») слово «bugger» може означати як «обман», так і вчинений у «неприродний спосіб» статевий акт. — Прим. пер.
12
Цікаво, що цей трактат написали чарівники, які дотримуються целібату, тож десь о пів на четверту ранку їм нерідко спадають на думку напрочуд своєрідні думки. — Прим. авт.
13
Діалог герцога та блазня значною мірою побудовано на перероблених репліках з п’єси Шекспіра «Дванадцята ніч». — Прим. пер.
14
В оригіналі блазень вживає слово «sirrah» — архаїзм, що походить від слова «sir», але має приблизно таке ж смислове навантаження, як звертання «шановний» до офіціанта. — Прим. пер.
15
Сама вона нічого не робила, просто пізніше, коли зустрічала його в селі, усміхалася дещо дивною усмішкою. Після трьох тижнів очікування на неминучу кару він не витримав і вирішив змінити життя; а саме: переїхав на інший край континенту, став взірцевим громадянином і більше ніколи не повертався додому. — Прим. авт.
16
Кіт Ґрібо надалі фігурує в цілій низці романів серії «Дискосвіт» у більш чи менш важливих ролях. Саме слово «greebo» вживалося у сленгу для позначення «неформала», який слухає важку музику (метал, панк тощо). — Прим. пер.
17
Насправді слово «orgulous» у середньовічній Англії означало «гордість» або «гордий», а пішло від давньогерманського слова «видатний»; можна припустити, що Пратчетт пародіює звичку деяких сучасних англомовних письменників вживати це слово, малозрозуміле багатьом читачам. — Прим. пер.
18
В оригіналі як «загадка», так і «відповідь» на неї є практично беззмістовним набором слів, частини з яких навіть не існує в англійській мові. Як у цій, так і в деяких інших книгах серії «Дискосвіт» Пратчетт подібним чином нерідко демонструє хронічну нездатність професійних блазнів до дотепних жартів, що пов’язано з особливостями їхнього навчання в Гільдії блазнів. — Прим. пер.
19
В оригіналі Пратчетт обігрує варіанти «смертне ложе» та «сцени смерті чи сцени в ліжку». — Прим. пер.
20
Усі з них, на жаль, нецензурні. — Прим. авт.
21
Соболячка — маленький пухнастий звір, названий так чи то за хутро, чи то
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Віщі сестри, Террі Пратчетт», після закриття браузера.
