Читати книгу - "Наречена для боса, Астра Вєєр"

Максим

Брат багато пропустив у Голландії, поки намагався врятувати свій минулий бізнес. Врятувати не вдалося, ціни на нерухомість впали. Не прогорів, щоб повністю, але і нові вкладення потрібні. А для цього йому пропозицію діда довелося прийняти, хоч він, як і я, спочатку не горів бажанням. 

- Ну і що там такого? Свій особняк віддасть молоденькій коханці? - над своїм жартом сам же брат і сміється.

Мені ось не до гумору зовсім.

- Якби, коханці... Нашу корпорацію дід зібрався віддати благодійному фонду. Як тобі такий варіант?

Чекаю реакцію.

- Та невже? - ошелешено витріщає брат очі. - Старий дірявими шкарпетками не поділиться. А це, пам'ятаєш, якось його попросили дати пісок для пісочниць в притулки? Дід їм тоді відправив одне відро. Потім ще вимагав відзвітувати, як вони використовували його матеріал.

- То коли було-то, - відмахуюся я.

- Добре, нехай з чужими так. Нам він теж гроші тільки в кредит займав. Рідним онукам! З відсотками! Всі знають, який він вибагливий і жаднюга.

Може і знають. Але ми краще за всіх. На своїй шкурі, як то кажуть.

Дід тільки нашій мамі, своїй дочці, робить поблажки. От завдяки цьому, нам з Назаром непогано перепадало до повноліття. Потім самим доводилося вчитися і працювати, тих купюр, що нам тикала мама, вже не вистачало.

Ми хотіли багато чого, але найбільше - довести дідові, що не тільки у нього вийшло. І що ми не роздовбаї, недоумки або бездарі, приблизно так він нас частенько називав. Свої мільйони і без нього заробимо.

Йшли роки, ми билися, вчилися, працювали. Нас можна назвати успішними.

Назар займався нерухомістю в Європі, отримав на фонді популярність, стабільний дохід.

Я знайшов себе в ігровому комп'ютерному бізнесі. З кожним випуском нової гри, мій дохід піднімався по рівнях.

Проте ясним стало одне - ми не Дід.

Економити на всьому заради справи, ну не для нас, вже вибачте. Після дитинства в строгості, де дід командував парадом, ми, немов вирвалися на волю. Захотілося найяскравішого життя: розваги, дівчатка, круті тачки, здійснювати божевільні вчинки, ловити кайф від життя, а не марніти в своєму кабінеті, маючи на рахунку мільйони.

Ось таким став для Назара острів, фіг знає де в океані. Ми тоді посперечалися, що він мене нічим не здивує - виявилося, може.

Після острова посперечалися, що я на найкрутіших тачках тільки в іграх їздити буду, а в реальності, мій шлях в місцевий автосалон. Ось так і з'явилася ексклюзивна Інфініті, тепер уже з вм'ятиною через двох нахабних курок, які втекли з місця моєї особистої катастрофи. Прибити нахаб мало.

І ось. Місяць тому дід про нас згадав і зажадав зустрітися. Просити він не вміє в принципі. Зі своїми співробітниками, це він ще мило спілкується.

На зустрічі дід здивував пропозицією - зайняти місця його заступників, поки ми освоїмося. Корпорацію нашою сімейною назвав. Ми в шоці тоді були, треба ж згадав про онуків!

- Тепер скажи мені, ти теж сприйняв пропозицію діда - передачею бізнесу? Тобі "Дієв Буд", а мені "Дієв Плей"? — питаю у брата.

- А як ще зрозуміти? Я свій кабінет нікому не віддам, - бубонить напружено.

- От і я так само подумав. Зрозуміло, ми ж спадкоємці. Але не тут-то було, нам доведеться ще це доводити.

- Як? Чим?

Посуваю до нього графин зі склянкою, але брат, не дивлячись, бере і п'є воду з горла.

- У копії заповіту значилося, що його онуки зможуть розділити між собою генеральний пост корпорації, якщо знайдуть собі наречену до кінця цього року. В іншому випадку, вони залишаються заступниками. Управління переходить благодійному фонду. Така моя воля... ну, і далі там підпис і дата з печаткою. Майно, крім корпорації, залишить мамі.

- У нього ж немає майже майна, - Назар хапається за голову.

- Тільки трикімнатну квартиру навпроти офісу, виходить. Машини всі службові, він їх ніколи не оформляв на себе особисто.

Занадто каламутним і дивним нам бачиться заповіт. Я кажу своє припущення, що дід серйозно хворий, дізнався свій термін, або щось же на нього таки вплинуло. Брат, лаючись крізь зуби, погоджується. Воля діда, який би він не був, така. Йому ж дзуськи щось доведеш або переконаєш.

Минулого року діда вже забирала швидка допомога з високим тиском. Лікарі призначили обстеження і лікування. Все-таки сімдесят п'ять дідові стукнуло. Через два дні дід послав їх зі своїми призначеннями, а одного з медичних робітників огрів штативом від крапельниці. Нам тоді ледве вдалося зам'яти конфлікт.

- І що робити? Він нами знову маніпулювати хоче, - брат злиться, вистукуючи кулаком по столу, ніби це допоможе. - Ні! Я не піду більше у нього на поводу. Не дочекається!

- Втратиш свою частку? Від спадщини відмовишся?

- Що я, ідіот, відмовлятися? Але і танцювати під його дудку заздалегідь бісить. Сам-то що вирішив для себе?

- Танцювати під свою дудку я вирішив, - задоволено посміхаюся і дражню своїм спокоєм. - І при цьому не втрачу спадщину. До того ж, зі мною “Дієв Плей” чекає величезний успіх. Я хочу його отримати!

Назар вимагає пояснити, поки він ще від нервового нападу не звалився, як моя помічниця. Не кожен день спадкові мільйони віддають не тобі, а фондам. Сам себе приблизно так відчував, коли в квартиру до діда потрапив.

- Моє рішення таке... терміново завести собі фіктивну наречену. До кінця року залишилося п'ять місяців. Хіба мало що. Привести за один місяць стане підозрілим, а так не причепишся. Що думаєш?

- Ідея непогана, - брат спантеличено хмуриться. - Але, Максе, ти не врахував ризик з нареченою. Що вона захоче за мовчання? І раптом три місяці з тобою буде, гроші зрубає, а потім передумає. Та що завгодно у неї може трапитися: знадобиться виїхати, захворіє, знайде собі коханця. Знову ж таки, в пресу нас здасть, якщо ви посваритесь.

- Продумав усе! - з гордістю великого розуму. - Мені потрібна така, яка буде завжди на виду. Буде залежна від мене. І закоханість тут не потрібна. Я не збираюся її в себе закохувати. Важливим ще виділив, що вона повинна потребувати грошей, гостро, виживати на копійки та мріяти про достаток. Ну і щоб не було зайвих родичів під ногами. Вони теж здатні влізти, щось запідозрити і потім доїти. З хорошою репутацією. Звичайно ж, дівчина з ескорту не підійде. Адже служба безпеки діда її перевірить, вони всю біографію нареченої під мікроскопом вивчатимуть.