Читати книгу - "Лімбо Сонне Царство, Андіона Гобой"

Вулиці заповнені людьми і Луціана йде серед них. А на душі самотньо і так завжди коли немає поруч коханого. Кажуть розтворятися в стосунках-це не самодостатньо, але їй було байдуже до думки суспільства яке давно обрекло себе на вимирання. Коли в натовпі говорять про неї за її спиною або звертаються напряму: вона дуже швидко забуває про що була розмова адже все звучить так приглушено-віддалено наче і не стосується її. Жаль в людському світі критика і претензії не лунають так же тихо як в Лімбо. Цікаво, що тривожні сни через денні переживання ввійшли в норму життя і тому не дивували. Але сьогоднішня подорож Луціани була еротичного характеру. Здивувало те, що там був не її коханий а законний муженьок якого вона ненавиділа і призирала. І чому, коли Луціана збуджена бачить в снах не коханого-це так досадно що її досі намагається спокусити той, хто їй байдужий. Невідомо, що гірше:тривожні сни про крах планів чи нав’язливий секс від нелюбимого. Вона досі злиться на себе за фатальну помилку і чим більше вона дає «погуляти» своїй злобі, тим сильніше вона хоче знищити свого муженька. Що з нею не так: питає себе Луціана щодня, наче красива розумна талановита а завжди бере і псує собі життя дурницями які вбредуть в голову.

Хтось може сказати що в неї нормальне життя, проте це не так: Луціана хотіла таке життя щоб був постійний кайф і щастя а це було лиш з однією людино-з її коханим з яким навіть в час сурових випробувань було спокійно та надійно і пристрасть не зменшувалася. Ну да- істинна любов вона така і це справжнє для неї, про це Луціана думає щоб втішитися коли її коханий не поруч і це не дає зійти їй з розуму від безумних реалій. Що ж: ми вибираємо яке є справжнім для нас і це внаслідок нас формує, Луціана вибрала любов бо це її натура і господство любові в її житті -є для неї істинним щастям.