Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

Я тримаю себе в руках рівно до того моменту, як перетинаю поріг Квартири. Знімаю туфлі, кидаю в бік сумочку, падаю на диван і дозволяю собі нарешті висловити всі свої почуття за допомогою сліз. Я розбита і спустошена. В голові  проносяться образи Кіра і Лізи в якомусь готелі, або прямо в авто. Мої коти ластяться до мене, відчуваючи мій настрій, але я встигла вичитати у якійсь статті що під час вагітності варто виключить контакти з кішками, я звичайно не забобонна, але коли так довго чекаєш своє чудо, починаєш вірити навіть в те, що якщо обстригти волосся на зростаючий Місяць, воно буде довго рости.Тому я відштовхую ногою ні в чому не винну Сніжку і здригаюся, коли по квартирі розноситься наполегливий стукіт у двері.