Читати книгу - "Крок за горизонт, Анна Ліє Кейн"

- Дейле, мені потрібна конкретика! - зненацька перебив Олівію суворий чоловічий голос. Дівчина здригнулася і озирнулася. У сусідню кімнату хтось увійшов. Я звично відзначив кроки двох чоловіків. Один із них схвильовано говорив: - Інвестори хочуть побачити більше матеріалу, а ти так і не надав мені додаткові зразки. Для досліджень потрібно багато, на мене тиснуть, а я…

Олівія взяла мене за руку і потягла до виходу з переговорної, але я завмер як укопаний, почувши другий голос:

- А ти маєш заспокоїтися, - незворушно сказав другий чоловік. Почувся звук стільця, що відсувається. - Затемнення уже скоро, тоді ми отримаємо все. Інвесторам видано звіти та результати експертиз, прораховано план… до речі, я хотів би, щоб проєктним менеджером призначили Олівію.

- Ти все ще намагаєшся затягнути дівчинку в ліжко? - хмикнув перший. Моя рука мимоволі стиснулася в кулак, а сам я повернув голову до супутниці, запитливо скидаючи брову. Вона скривилася і знову спробувала зрушити мене з місця, але я продовжив зображувати статую, прислухаючись. Адже другий голос був мені дуже добре знайомий.

- Рано чи пізно це трапиться, - відмахнувся від єхидного питання Орм, і продовжив більш розважливо: - Мені подобається її діловий підхід, така і без ліжка знадобиться. А цю компанію ти все одно продаси. Шкода втрачати гарного фахівця.

Я легко відсторонився від Олівії і підійшов ближче до стіни, за якою говорили чоловіки. Дівчина спохмурніла, але пішла за мною.

- Добре, буде тобі Олівія, знаю на що потрібно натиснути, щоб вона погодилася, але все одно потрібно більше матеріалу.

- Та не можу я тягнути його по камінчику, - навіть по голосу було чутно, як Орм скривився. Я пам'ятав цей його вираз обличчя, що проявлявся лише в поодинокі моменти одкровення. – Мої соратники і так працюють на межі, щоб забезпечити всі умови. Їм доведеться вбивати людей, Оскаре, а не як тобі – підписувати папірці та наливати ігристе мільярдерам.

- Головне, щоб вони робили це не в моєму світі і не засвітилися в пресі, - роздратовано пирхнув перший. Орм хмикнув:

– Просто в тебе все. Але мені подобається. Затемнення вже скоро, не нервуй. Тільки-но моя дівчинка опиниться біля ядра, коло замкнеться, і осереддя переміститься у твій пентхаус.

Цієї миті очі Олівії розширилися від подиву, вона ошелешено глянула на мене, а потім прикрила рота рукою, усвідомивши, що зараз у сусідній кімнаті обговорювали план знищення мого світу. І ми випадково стали свідками.