Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

Кирило

Ліза зателефонувала раптово. Я зовсім не горів бажанням зустрічатися з нею, тим більше в такому вигляді, ніби мене підловили за рогом якісь гопники і гарненько выдмусолили. Але вона переконувала мене, що це важливо і що я обов'язково повинен дещо побачити. Загалом, я все-одно збирався десь пообідати, тому вирішив зустрітися з дівчиною в людному місці, щоб вона не вирішила застосувати свої хитрощі і почати спокушати мене, доводячи як ми ідеально підходимо один одному, і що наше розставання було найбільшою помилкою в її житті.      

- Говори по ділу, у мене мало часу, - підсаджуюсь до неї за столик, роблячи вигляд вкрай зайнятої людини.                

- Кір, чому ти так холодний зі мною? Ми ж так гарно проводили раніше час, пам'ятаєш? - Ліза впирається ліктями об стіл і випячує на показ  свої груди. Які, до речі, були набагато менших розмірів, коли ми добре проводили разом час у минулому.

- Ліза, ти вирвала мене з роботи із-за чогось дуже важливого, якщо це розповіді про наше минуле, то я, мабуть, повернуся в офіс.

- Стривай, - вона дістає з сумочки телефон і кілька хвилин щось шукає там. - Перш ніж я покажу тобі це, хочу задати питання - ви  справді заручені з Любою?

Я усміхаюсь. Що ще придумала ця хитра лисиця?                                 

- Так, це правда, - розслаблено відкидаюся на спинку стільця і з цікавістю розглядаю дівчину. Красива, так, але якщо б раніше я без роздумів кинувся з нею в найближчий готель, то зараз всередині мене все мовчить. Навіть затаєне почуття образи, яке кипіло в мені кілька років. Я ж любив її колись, по-справжньому любив, ще зі школи,а вона вибрала навчання в Лондоні і якогось дорослого мужика.                                       

- Тоді, мені дуже шкода, але вона тобі зраджує.                           

Після її слів на мить по тілу проходить неприємний озноб. Сам факт того, що у Люби може бути чоловік мене дуже злить і розчаровує. Потім я намагаюся заспокоїти себе, кажучи, що і так збирався зав'язати з цим божевіллям і триматися від неї якнайдалі. Ліза підсовує в мію сторіну телефон і я з інтересом дивлюся на екран.                               

- Моя подруга якось побачила Макса в компанії іншої дівчини, але все ніяк не наважувалася розповісти мені. Вона простежила за ними, зробила фото і ось, після наших заручин, все-таки не витримала і розповіла. Він зраджував мені, Кір, з твоєю нареченою. Тому ми розлучилися перед весіллям.                     

На фотографіях і справді Люба, ось тільки судячи по одягу, це було навесні. Я навіть не помічаю в якому напрузі був весь цей час, очікуючи побачити її в компанії того ж Єгора.   

- Це в минулому. Ми були у сварці якийсь час і розбіглися. І в неї, і в мене були інші стосунки, так що твоя інформація застаріла. Це все? - без інтересу дивлюся на неї, бажаючи скоріше звалити. Звалити і побити грушу, наприклад, або покрутити педалі велотренажера.  Чомусь одна думка про те, що цей виродок торкався до Левандовської, що вона стогнала під ним, віддавалася так само відчайдушно як і мені, змушує закипіти мою кров.              

 - Ну, Кір, якщо вже ми зустрілися, давай вип'ємо кави, поговоримо.  Я, до речі, зустріла минулого тижня Семенову і не впізнала!  Вона скинула двадцять кіло, уявляєш?     

Я дивлюся на час, переводжу погляд на сусідні столики,  де стоять тарілки з апетитними стравами і вирішую, що півгодини нічого не вирішать.  Рівно до того моменту, коли поруч, немов вихор, проноситься Левандовська, обдав мене  злим поглядом.