Читати книгу - "Арон, Олекса Мун (Alexa Moon) "
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Я досі не звикну до зими. Все-таки сонце мені ближче. — Каже Яніс.
— І тому ти приїхав у найсумніше місто у світі, де сонячні дні можна перерахувати на пальцях? — Сміюся.
— За це тут короткі зими.
— Так. Надвечір ця зимова казка перетвориться на брудну кашу під ногами. Але це все не має значення, Яніс! — стукаю його по плечу і забираю валізу.
— А що важливо, розумна дівчинка?
— Важливо, щоб поряд з тобою була кохана людина, так? — усміхаюся. Граю бровами. — І тоді найсумніше місто, у серце перетвориться на найяскравіше. Не ображай Ольгу, добре? Вона хоч собі на думці, але шалено любить тебе.
— Хотів би я сказати подібне до Арона…
Яніс перехоплює мою вільну руку і в аристократичній манері підносить тильну сторону до губ. Цілує її. Насамкінець додаючи:
— Я дуже радий, що мій брат знайшов своє щастя у такій дивовижній жінці, як ти!
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Арон, Олекса Мун (Alexa Moon) », після закриття браузера.
