Читати книгу - "На уламках щастя, Дана Лонг"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Не стану, Симона вигнала мене з компанії, і тепер я безробітна.
– Треба ж, – не приховую, що трохи шокована таким розвитком подій.
– У нас із нею завжди були непорозуміння, якщо пам'ятаєш. Тепер у неї з'явився шанс відігратися, помститися мені.
– Мені шкода, що все так вийшло. Я знаю, скільки сил ти вклала в цю роботу.
– Не варто, Віро, я впораюся. Не вперше.
– Гаразд, нам уже час. Дві години, які дала мені Симона на збори, майже минули. Бажаю успіху, Віоло. І намагайся жити по совісті.
– Дякую, Віра, і пробач ще раз.
Андрій бере в мене валізу, і ми прямуємо до виходу.
– Це і є твоя сестра? Я правильно зрозумів? – цікавиться він, коли ми сідаємо в машину.
– Вона сама. Несподівано було побачити її тут і вже тим більше чути від неї вибачення.
– Здається, вона говорила щиро. Не зможеш пробачити її?
– Я пробачила, але надалі не хочу перетинатися з нею по життю. Не можу забути, як вона зрадила мене.
– Твоє право. Послухай, у мене тут виникла невелика ідея. Як ти дивишся на те, щоб зібрати речі і поїхати в наше селище? Природа, свіже повітря, річка, тільки ти і я і багато сексу.
– Заманлива пропозиція, – задоволено посміхаюся.
– Тоді вирішено, зараз їдемо на квартиру, беремо все найнеобхідніше і в дорогу.
– З радістю, коханий.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На уламках щастя, Дана Лонг», після закриття браузера.
