Читати книгу - "Пропоную тільки інтим, Белла Сніжна"

- Може ну їх? - питаю, не відпускаючи його.

Обняла руками за шию, ногами за талію.

- Я обіцяв, що ми прийдемо.

- І я? - уточнюю.

- І ти. - цілує мене в ніс. - Мої друзі дуже хочуть познайомитися з тобою ближче.

- Наскільки ближче? - питаю, хлопаючи віями.

Рома примружився. Щось моє запитання вийшло занадто провокаційним. Рома сильніше втиснув мене в ліжко. Лише посміхнулася його діям. Він стиснув моє підборіддя своїми пальцями і поцілував. Жорстко і владно. Так, зрозуміла, хто тут бос!

- Ще питання будуть? - запитує відсторонюючись.

«Вікторія твоя там буде?» - хочу запитати, але мовчу.

- Хочу тебе! - кажу замість цього.

- Якщо не вийдемо, Алекс зайде сам. - з жалем говорить Рома, проводячи кісточками пальців по моїй щоці.

- Так зрозуміла. - кажу засмучено. - А ти знову двері не закрив?

- Ти ці двері бачила? Там навіть ти з ноги її висадити можеш. Тим більше якщо трохи вип'єш.

- Ти вандала то з мене не роби! І не було такого ніколи!

- Тому що у мене двері міцніше. - гмикає він.

І віртуозно переводить тему.

- Повернемося до кімнати і обіцяю, цієї ночі ти не заснеш. - каже, нахилившись до мене.

Підхоплює під спину і встає зі мною. Йдемо в душ. Разом миємося. Тільки миємося. Це навіть образливо. Хоч би поприставав для пристойності.

- Обов'язково попристаю. - каже, притулившись до мене ззаду, обіймає. - Але нас вже чекають. А я і так ледве тримаюся.

Відчуваю. Ось прямо задом відчуваю. І заради кого такі жертви? Думки знову скотилися до Вікторії. Чи не до неї ж він так поспішає? Її там взагалі може не бути.