Читати книгу - "Гаррі Поттер і напівкровний принц"

нього друзям. Він звичайнісінька посередність, хоч і самовдоволена й нестерпна, як і його батько. Я все зробив, щоб його вигнали з Гоґвортсу, з яким, на мою думку, його мало що єднало, — але щоб убивати його або дозволити, щоб його вбили на моїх очах? Я був би останнім дурнем, якби пішов на такий ризик, коли поблизу був Дамблдор.

— І ти хочеш, щоб ми повірили, ніби за увесь цей час Дамблдор тебе ні разу не запідозрив? — засумнівалася Белатриса. — Що він так і не знає, кому ти насправді відданий, що й далі тобі беззастережно довіряє?

— Я добре зіграв свою роль, — відповів Снейп. — І ще ти забуваєш про найбільшу Дамблдорову ваду: він вірить, що люди кращі, ніж вони є насправді. Коли я перейшов до нього одразу після перебування в лавах смертежерів, то вигадав казочку, ніби глибоко каюся, і він прийняв мене з розкритими обіймами… хоч і не підпускав до темних мистецтв, Дамблдор — видатний чаклун… це щира правда (тут Белатриса саркастично пирхнула), це визнає сам Темний Лорд, Проте я можу з радістю сказати, що Дамблдор старіє. Дуель минулого місяця з Темним Лордом виснажила його. Він тоді серйозно постраждав, бо реагує на все повільніше, ніж колись. Але всі ці роки він ніколи не сумнівався у своїй довірі до Северуса Снейпа, і в цьому полягає найбільша моя цінність для Темного Лорда.

Белатриса й далі мала невдоволений вигляд, хоч і не знала тепер, з якого боку ще напасти на Снейпа. Скориставшись її мовчанкою, Снейп звернувся до її сестри.

— Отже, Нарцисо… ти прийшла до мене по допомогу?

Нарциса підняла очі. Її обличчя красномовно свідчило про відчай.

— Так, Северусе. Я… я думаю, що тільки ти можеш мені допомогти. Більше мені нема до кого звернутися. Луціус у в’язниці, а…

Вона заплющила очі, і на її віях забриніли дві великі сльозини.

— Темний Лорд заборонив мені про це говорити, — повела далі Нарциса, не розплющуючи очей. — Він хоче, щоб ніхто не довідався про цей план. План… надзвичайно таємний. Але…

— Якщо він заборонив, то ти не повинна говорити, — відразу попередив Снейп. — Слово Темного Лорда — закон.

Нарциси перехопило дух, ніби він хлюпнув на неї холодною водою. Белатриса вперше, відколи увійшла до будинку, мала задоволений вигляд.

— От! — з тріумфом сказала вона сестрі. — Навіть Снейп це каже: тобі заборонено говорити, тому тримай язик за зубами!

Але Снейп устав, підійшов до віконечка, визирнув поміж шторами на безлюдну вулицю, а тоді знову їх рвучко заслонив. Спохмурнівши, він обернувся до Нарциси.

— Так сталося, що мені цей план відомий, сказав неголосно, — Я один з не багатьох, кому Темний Лорд про нього розповів. Проте якби я не був утаємничений, тебе, Нарцисо, могли б звинуватити в серйозній зраді Темного Лорда.

— Я так і думала, що ти знаєш! — полегшено зітхнула Нарциса. — Северусе, він так тобі довіряє…

— Ти знаєш про план? — здивувалася Белатриса, і вираз задоволення на її обличчі змінився відразою. — Ти знаєш?

— Авжеж, — відповів Снейп. — Але яка тобі, Нарцисо, потрібна допомога? Якщо ти собі уявила, ніби я зможу переконати Темного Лорда змінити свою думку, то, боюся, що це безнадійно.

— Северусе, — прошепотіла Нарциса, і по її блідих щоках покотилися сльози. — Мій син… єдиний мій син…

— Драко повинен пишатися, — байдуже втрутилася Белатриса. — Темний Лорд виявляє йому велику честь. І я ще скажу про Драко: він не ухиляється від свого обов’язку, він радий нагоді себе випробувати, захоплений такою можливістю…

Нарциса розридалася, благально позираючи на Снейпа.

— Йому всього шістнадцять років і він не розуміє, що на нього чекає! Чому, Северусе? Чому мій син? Це ж так небезпечно! Це помста за Луціусову помилку, я знаю!

Снейп нічого не відповів. Не дивився на її сльози, наче це було щось непристойне, але не міг прикидатися, що не чує її.

— Тому він і вибрав Драко, правда? — наполягала Нарциса. — Щоб покарати Луціуса?

— Якщо Драко зуміє це зробити, — мовив Снейп, і далі не дивлячись на неї, — та здобуде найвищі почесті.

— Він не зуміє! — ридала Нарциса. — Як йому зуміти, якщо сам Темний Лорд…

Белатриса зойкнула; Нарциса, здавалося, втрачала самовладання.

— Я мала на увазі… що ще нікому не вдавалося… Северусе… благаю… ти ж його улюблений учитель… ти давній Луціусів друг… благаю тебе… ти улюбленець Темного Лорда, його і найдовіреніший радник… може, ти з ним поговориш, переконаєш його?…

— Темного Лорда не переконати, і я не такий дурний, щоб навіть пробувати. — рішуче відказав Снейп. — Не казатиму, що Темний Лорд не гнівається на Луціуса. Луціус мав нести відповідальність. Він дозволив упіймати себе разом з багатьма іншими, і не зумів здобути пророцтва Нарцисо, Темний Лорд сердитий, дуже сердитий.

— То я не помилилася — він вибрав Драко для помсти! — ледь не задихнулася Нарциса. — Йому й не треба, щоб Драко виконав завдання! Він хоче щоб його вбили при спробі!

Снейп знову не відповів, і Нарциса втратила рештки стриманості. Вона схопилася, хитнулася до Снейпа й учепилась у його мантію. Тоді наблизилася до його лиця, аж її сльози крапали йому на груди, і простогнала:

— Ти можеш це зробити, Северусе, ти це можеш зробити замість Драко. Ти виконаєш завдання, тобі це вдасться, і він тебе нагородить так, як нам і не снилося…

Снейп схопив Нарцису за зап’ястя і відірвав її від себе. Дивлячись на її залите слізьми лице, проказав:

— Думаю, він планує, щоб урешті-решт це зробив я. Але він переконаний, що Драко має спробувати перший. Бо якщо Драко пощастить — хоч і навряд — я зможу довше побути в Гоґвортсі виконуючи корисну роль шпигуна.

— Інакше кажучи, йому байдуже, що Драко може загинути!

— Темний Лорд розгніваний, — тихо повторив Снейп. — Йому не вдалося почути пророцтво. Нарцисо, ти знаєш не гірше за мене, що він так легко не пробачає.

Вона обм’якла й упала йому до ніг, ридаючи і стогнучи на підлозі.

— Єдиний мій син… мій єдиний синочок…

— Ти повинна пишатися! — безжально мовила Белатриса. — Якби я мала синів, то з радістю пожертвувала б ними для служіння Темному Лордові!

Нарциса завила з відчаю і вчепилася у своє