Читати книгу - "Пам'ятаю тебе, Олена Арматіна"

Ось так я знайшла свою нову родину. Якось тоді в одну мить все мені стало нецікаво. Як крізь сон я пам'ятаю, як кричала на батька бубуля, вимагаючи залишити мене в родовому замку до вісімнадцяти моїх ельфійських років. Багато родин,  що турбувалися про своїх  доньок саме так і робили. Дівчина залишалася у своїй родині до того часу,  як їй виповнювалося вісімнадцять. 

Але батько прийняв рішення - в його очах я майже зганьбила наш рід, адже я навіть не змогла з'єднатися синім вогнем, а так, вогником, що ледь-ледь світився жовтеньким. Я тієї ж ночі вирушила з Даксом і його матусею.

 Вже виходячи з дому, ми зіткнулися з ельфами великої п'ятірки, що тільки-но прибули. З якого клану вони були, я не знала, та й не до того мені було. Я була так пригнічена гнівом батька, що нічого не бачила на своєму путі.

Навіть раптом наштовхнулася на щось таке тверде, наче  кам'яна стіна. То був один з могутніх воїнів. Він обхопив мене руками – тільки  тому я й не впала.  Я була в шоці від своїх несподіваних  заручин. Але ще більше мене шокувало те, що саме зараз,  в обіймах  цього велетня я відчула, як застукотіло моє серденько. Що це? Мені здалося,  що я навіть відчула гуркіт його серця.  І він ніби обпік мене своїм поглядом. Він також того не сподівався. У його чорних очах палахкотіли червоні й золоті блискавки, а руки, що не дали мені впасти, були такі сильні і гарячі!!!

Але Дакс ревниво підхопив мене за руку, смикнув і глянувши на чорного, наче демон ельфа, повів мене в ніч.

Якщо чесно, то в замку Дакса мені сподобалося набагато більше, ніж удома. Я була вільна, тут не було стільки умовностей та інтриг, що панували у мене вдома.  Його матуся ставилася до мене рівно,  я б навіть сказала – байдужо.  Дакс був єдиним спадкоємцем та дитиною у своїй сім'ї. У будинку жили ще кілька юних ельфійок - як мені пояснили, це були якісь далекі родички Дакса. Мені було легко з ними потоваришувати – вони були веселими та безтурботними. Мій сорокарічний чоловік не обтяжував мене своєю присутністю, а терпляче чекав коли мені виповниться вісімнадцять - і я, за законами Темного світу, зможу повноцінно стати його дружиною. Так що життя моє було легким і приємним.

Хоча ми з моїми подружками багато безсонних ночей провели разом, весело щебечачи і пліткуючи, я не зовсім розуміла, що на мене чекає в подружній спальні. Тож коли мені виповнилося вісімнадцять, я зустрічала Дакса у своїй спальні не просто з побоюванням, а зі страхом.

Це був незвичайний день. Першою  з днем народження привітала мене матуся Дакса. Вона подарувала мені нову чарівну сукню. То нічого,  що вона була з простого матеріалу. Вона була красива та нарядна і пасувала до моєї блідої  шкіри та золотавого волосся. Потім з’вився і Дакс. За три роки я настільки призвичаїлась до нього,  що навіть зраділа йому. Він  подарував мені недорогий коштовний гарнітур – невеличке кольє та блискучий браслет. Мої  подруги  теж  не забули про мене й подарували мені цілу купу по-дівочому милих подарунків.

Коли я спустилася зі своєї  спальні, невеличкий зал вже прикрасили свіжими квітами.  Довгий стіл був уставлений приборами. А з кухні доносилися чудові аромати смачної  святкової  їжі.

Десь по обіді почали з’їжджатися сусіди та дальні родичі. Я зовсім не здивувалася, що не було жодного товариша Дакса. Він був трішечки відлюдькуватим. Але це мене зовсім не обходило. Чим скоріше наближався вечір, тим сильніше я нервувалася.

Дакс поглядав на мене з загадковою  посмішкою. Мабуть, вже уявляв мене у своєму ліжку і явно приймав мою  нервозність на свій рахунок.

Але я нервувалася зовсім не від  того.

До останньої  хвилини я сподівалася, що батько змилується наді мною і привітає  мене з днем народження. Я цілих  три роки не отримувала ні від нього,  ні від  інших  моїх рідних  будь-якої  звістки. Мене наче викреслили з  родоводу. Забули про мене. І від  цього було насправді дуже боляче.

-Думаю, доню, тобі вже час іти у спальню, - раптом огородила мене мати Дакса.

Вона вперше назвала мене донею. Я ніколи не знала своєї  мами. Можливо, інша дівчина і зраділа б, коли б її нарекли донею. Але мені стало прикро. І дуже боляче. Такий тугий сум раптом заворушився у грудях, що навіть сльози побігли з очей.

Гості щось стали мені говорити,  посміхаючись втішати. Я витерла долонею  сльози і побажала всім доброї ночі. Наостанок крадькома подивилась на свого чоловіка.  Він не відводив від мене блискучих очей. Гарний. Дуже гарний.

А мені раптом привиділось, що то не блакитні очі Дакса на мене дивляться. А темні, глибокі прірви темного ельфа, що у його обійми я на мить потрапила  довгих  три роки тому.

Здригнулася від несподіванки. Як і тоді, серденько зайшлося переляканим стукотом.

Під  підбадьорюючий шепіт я піднялася по сходах до своєї спальні.

Я стояла коло дзеркала,  коли двері тихенько рипнули. Серце тривожно забилося - Дакс був страшенно гарний ... Темні штани, світла розчахнута майже донизу сорочка прилипла до ще мокрих після душу грудей, рельєфний торс і крапелька води, що стікала по животу вниз, мало не звели мене з розуму ... Я дивилася на ту крапельку, і поступово забувала про чорні очі, що так несподівано привиділися мені.

Він відкинув вологе  волосся з чола і, ніби розуміючи, яке це справило на мене враження, посміхнувся. Ніжно так і підбадьорливо.

Стоячи до нього спиною і дивлячись у дзеркало, я бачила, як він повільно, з котячою грацією наближається до мене. Його руки, мов змії, заповзають під шовковий пеньюар і ніжно, з кожним міліметром все сильніше й сильніше охоплюють мої груди та стегна. Соски поколює, та вони просто горять, упираючись у сильну чоловічу долоню! Пальці ніжно терзають батончик. Я тремчу від хвилювання. Тим часом внизу живота розливається зрадливий жар.

Декс підхоплює мене на руки і, притулившись до губ у терпкому поцілунку, повільно несе в ліжко. Холодні шовкові простирадла приємно холодять палаюче тіло! Вимогливі руки солодко мучать мене - гладять по спині, м'яко стискають сідниці, щось ніжно лоскоче внутрішню частину стегна. Вище, вище… Але пристрасний танець його язика відволікає  від  неминучого та заворожує мене! .. Цілу вічність я просто божеволію від насолоди.