Читати книгу - "Поцілунок під забороною, Ясміна Лав"

— Ти плачеш? — хмуриться він.

— Усе добре. Просто настрій поганий, — шмигаю носом.

Уявляю, як я зараз виглядаю. З припухлими, заплаканими очима і червоним носом.

Та яка різниця?

І так ясно, що між нами нічого не буде.

— Настрій — це річ, яку можна виправити. Ану ж сідай, — хлопець виходить з салону та відчиняє для мене дверцята автомобіля.

Дивлюся на цього симпатичного хлопця, який усміхається широкою усмішкою, і не знаю, чи правильно вчиняю.

Але все ж наважуюся та роблю крок вперед.

— Зараз ми підіймемо тобі настрій.

Сідаю в шикарне авто, і дверцята за мною зачиняються.

Спостерігаю, як Павло обходить машину. Здається, сьогоднішній день не такий вже й поганий, як мені здавалося...