Читати книгу - "Справжній принц, Богдана Малкіна"

– І тоді до себе! – Ханні хотілося, аби мала крадійка чимскоріше залишила їх наодинці.

– Присягаюся, – закивала сестра з радісними очиськами й побігла до принца. Безтурботно обійняла його за талію та широченно всміхнулася. Ханна швидко їх сфотографувала й прогнала сестру в свою кімнату.

– Вибач, – їй було так соромно за Катаріну. – Я все видалю.

– Не потрібно, я тобі довіряю, – здивував принц. – Вибач, можна зателефонувати? Мене всю ніч розшукують, тож…

– Так, так, звісно! – віддала смартфон і провела хлопця поглядом до кухні.

Ось і все, казка скінчилася. Скоро він поїде і забуде її вже наступного ранку.

Прислухаючись до приємного голосу, намагалася розібрати слова, проте заважав клятий телевізор. Це було просто жахливо!

– Мене заберуть за двадцять хвилин. Тому я хочу почути ще хоча б одну історію про дитячі пригоди Ханни.

Вона розповіла їх три, однак Александер більше не намагався її поцілувати й навіть не тримав за руку. Лише усміхався з сумом в очах.

А потім обійняв на прощання, побажав щасливого Різдва й пішов.

***

Батьки повернулися о десятій. Катаріна кинулася розповідати, що в їхньому домі всю ніч пробув принц, однак про поцілунок мала пронира змовчала, адже Ханна взяла з неї обіцянку.

Весь день дівчина почувалася дивно. Щасливо, але й розчаровано водночас. Магія Різдва не подіяла цього разу. Але принаймні вона цілувалася зі справжнім принцом і точно берегтиме ці спогади до кінця життя.

Ввечері, лежачи у ліжку, Ханна думала про те, що він робить у цей момент. Можливо, уже спить? Чи слухає нотації королеви? Або ж… Відвозить Марту на безлюдний острів? 

Останній варіант викликав усмішку. Чим би принц не займався, їй було приємно уявляти, що він думає про неї.

Вона уже майже заснула, коли на телефон прийшло повідомлення. Важко зітхнувши, дістала його з-під подушки й завмерла.

“Я сказав, що нізащо не одружусь із Мартою. Вдома скандал, проте мені начхати. Втечемо до ранку разом?”

Щасливо всміхнувшись, Ханна притулила телефон до грудей, де засяяли тисячі зірок. 

– Дякую, Санто, – усміхнулася й взялася набирати відповідь принцу.

Кінець