Читати книгу - "Дарунок, Аст Квітка"

Моє серце розривалося від цих слів. Вони мали рацію. Я не мав права залишати Персефону тоді, коли вона найбільше потребувала мене.

Наслідки операції не забарилися. Через пів години мене викликав до себе головний лікар. У ту мить я саме був біля Персефони, спостерігаючи за її станом, як мені зателефонував головний лікар.

Проаналізувавши стан Персефони, я залишив біля неї кількох путящих медсестер, аби на випадок загрози біля неї хтось був. Потім поцілував її в чоло й стиснув її тендітну руку. Персефона неначе спала. Її бліде обличчя нагадувало мармур. Стан Персефони був критичним, вона втратила багато крові дорогою до лікарні. Я не знаю, коли вона отямиться. 

Я боявся, що моя дитина залишиться без матері, а я — без коханої жінки.

Цій коханій жінці давно час стати моєю дружиною. Ми були разом вже сім років, з яких п'ять прожили разом. Якщо не враховувати двомісячну павзу, яка насправді була абсурдною, то ми ніколи не сварилися. Якби ж я тоді не їхав у Канаду, ми б не посварилися тоді телефоном. Усе було б добре. 

Я дійшов до кабінету головного лікаря клініки. Увійти в кабінет було непросто, враховуючи, що вершиться моя доля як лікаря. Хоча це було так неважливо зараз, коли моя кохана жінка в реанімації. Коли я переступив поріг кабінету, мене огорнув звичний запах медикаментів і кави. Запах, яким пройнялися стіни лікарні.

— Заходьте, докторе Карден, — холодно відрізав головний лікар, відірвавшись від документів. — Ви знаєте, чому ви тут?

Перший крок для полегшення покарання — зізнатися в скоєному. Я спокійно відповів:

— Бо я прооперував свою кохану всупереч професійній етиці.

— Цілком правильно. Що скажете на свій захист? — вимогливо запитав лікар.

— Залишайте в лікарні достатньо персоналу, аби таких ситуацій не траплялося. До нашої лікарні доставляють вагітну жінку з розривом судини, вона не переживе транспортування до іншої лікарні, у гінекологів, хоча це взагалі не їхній профіль, важка операція, інших хірургів нема. Я був змушений зібрати всі свої сили в кулак і діяти як хірург, а не як партнер. 

— Це моя провина всім одразу надати відпустки. Оновіть знання з медичної етики, пройдіть курс, який я вам надішлю електронною поштою. Поки ваша кохана в лікарні, ви у відпустці, щоб змогли подбати про ваших рідних. Знову візьметеся до обов'язків після того, як її випишуть. Я зараз викличу інших хірургів.