Читати книгу - "Брехня з присмаком правди. Книга друга, Єва Басіста"

Вранці все було тихо. Всі удавали, що нічого вчора не сталося. Це певною мірою трішки мене насторожувало. Проте, можливо, я дарма хвилююся.

Після сніданку ми з Ральфом поїхали додому. По дорозі ми тільки слухали радіо. Однак тільки біля міста мій чоловік почав говорити.

- Гадаю, що тобі завтра варто піти до лікаря.

- Навіщо? - запитала я, здивувавшись.

- Ну перевірити чи все добре з малюком. Також там треба, Мабуть, на якісь обліки вставати.

- Угу, - сказала я та одразу відчула, як у серці все схололо. Перевіряти чи все добре... Мені думати про цю дитину не хочеться, а він перевіряти. Добре, що Ральф не знає, що саме я хочу зробити.

- Я знаю, що ти не любиш лікарів, але варто потерпіти. Краще якщо є проблеми, то зараз їх вирішити, а не коли буде запізно.

- Так, - махнула я головою.

- Щось не так?

- Та ні.

- Чи ти переживаєш за те, що сталося учора? Так?

- Євгеній неврівноважений, - почала говорити я. - Тому не варто балакати на цю тему. Лікар не ображається на хворого, тому і я не буду.

- Так... Але на рахунок лікарні. Вважаю, що краще піти у приватну, де тобі нададуть кращий сервіс, а також якісніше обслуговування. Не хочу, щоб ти годинами стояла у черзі та була в невідомо яких там кабінетах...

- Угу, - відповіла я та чомусь стала заламувати пальці. Нерви мене трусили. Я сьогодні планувала зробити, те за що мені доведеться горіти в пеклі. Мої руки приготують той відвар, який змусить мій організм викинути з нього плід. Від цього страшно, але я не хочу родити дитину від Євгенія. Ця людина принесла мені дуже багато болю.

Коли ми приїхали, то Ральф одразу пішов шукати клініку, куди я маю завтра піти, але надіюся, що не прийдеться. Дуже надіюся, що ввечері під будинком, стоятиме швидка допомога, яка буде забирати мене.

Звісно я читала чи можуть лікарі встановити від чого стався викидень. У теорії можуть, але для цього треба зробити відповідні аналізи, проте гадаю до цього не дійде. Почну говорити, що напередодні був сильний стрес та все. Ось тобі готова причина. Навіть не треба нічого вигадувати. При цьому в таке точно повірить Ральф. Однак знаючи його, то він може піти на помсту... Чорт! Чого все так складно!?

Поки мій чоловік сидів у вітальні, то я насипала у маленькі каструлю відповідних трав та стала то все варити. Запах почав ширитися страшний, тому я швидко зачинила двері кухні та відчинила вікно.

Рівно десять хвилин я варила то все, а потім вимкнула. Тепер він має настоятися. В ці секунди мені було страшно, а коли до кухні увійшов Ральф, то взагалі - ледь не впала додолу.

- Що це таке смердить? - запитав він, кривлячись наче зайшов у громадський туалет.

- Відвар для волосся, - сказала я. - Допомагає активувати ріст.

- Я не знаю, що він там активує, але краще такого не вари. Замов у Інтернеті потрібні собі засоби, бо дихати неможливо. Ще сусіди будуть на нас скаржитися. Скажуть, що ми тут наркотики робимо.

- Вибач...

- Та все добре, - усміхнувся він. - Я вже знайшов декілька варіантів лікарні. Ходімо покажу.

- Так, зараз, тільки відвар винесу на балкон, аби не псував нам повітря.

- Гаразд, - сказав він та вийшов із приміщення.

Я дійсно поставила каструлю у відповідне місце, а коли хотіла йти до Ральфа, то мені на телефон прийшло повідомлення. Воно мене злякало - страх пройшовся усім тілом, а потім, коли очі побачили, що то була Діана, то мене попустило.

Цікаво, що вона хоче? Невже вона думає, що після того, як вона мене здала Ральфу, то я стану з нею говорити? Ні! Я навіть не стала відкривати повідомлення, бо не бажала чути від неї якісь слова.