Читати книгу - "Первісна. Дорога на Тір Мінеган"

два. Я сама себе дурила, коли стверджувала, що боюся заміжжя, бо воно позбавить мене самостійності, обмежить мою свободу. Фіннела слушно казала, що я впораюся з будь-яким чоловіком — або перетворю його на підкаблучника, або приб’ю, якщо не захоче коритися. Тепер я можу зізнатися, що найдужче мене лякало, — тут у її голосі забриніли ніякові нотки, — подружнє ліжко. Такі думки ніколи не викликали в мене солодкого хвилювання, про яке часто пишуть у любовних романах. Завжди страх, лише страх і нічого, крім страху. Гадаю, це була реакція моєї Іскри на загрозу розлучитися зі мною. Таким робом вона намагалася вберегти мене від згубного вчинку.

— То ти все-таки допускаєш, що Іскри розумні? — запитав Бренан.

— Ні, в жодному разі, — впевнено відповіла Ейрін. — І вже шкодую, що розказала про ту буцімто розмову між моєю Іскрою та Ґвениним відбитком. Краще було б промовчати. Ґвен нічого не пам’ятає, інші чули лише її слова, і я б могла сказати, що вона просто марила. А моя розповідь ніякої користі не дала, тільки викликала купу марних суперечок. Я вже втомилася описувати свої тодішні почуття, пояснювати, що насправді з Ґвен говорила я сама, висловлюючи те, що могла б сказати моя Іскра, якби вміла думати. Лише троє сестер більш-менш правильно розуміють мене — і найточніше, до речі, сестра Івін.

— А чому „до речі“? — здивувався такому формулюванню Бренан.

— Бо я тут, — пролунав позаду спокійний голос.

Ейрін навіть не ворухнулась, зате Бренан рвучко озирнувся, загостривши свій зір, і побачив за кілька кроків від них невисоку відьму із заплетеним у довгу косу волоссям. Івін вер Шінед була найсильнішою із сестер, що приєдналися до них після Тилахмора, і поступалася лише Шайні (та ще Ейрін — яка, втім, не рахувалася, бо була меншою сестрою). За винятком тієї короткої сварки, викликаної згадкою про Айліш вер Нів, Шайна ставилася до Івін дуже чемно, мало не шанобливо, і завжди дослухалася до її думки, бо вважала її однією з трьох найрозумніших відьом у Сестринстві (до цієї трійці, на Шайнину думку, також належали найстарша сестра Аверлін вер Шіван і двохсотсорокарічна Ґвенда вер Линнет, що зараз мешкала на півночі Алпайну, керуючи тамтешньою відьомською обсерваторією на горі Минид Нівеш). Івін вер Шінед була єдиною за весь час існування Сестринства відьмою, що стала повноправною сестрою ще до свого п’ятнадцятиріччя. Здобувши це звання, вона не вирушила мандрувати по Абраду, як інші молоді сестри, а залишилася на острові й провела там наступні два десятиліття, продовжуючи навчання і вдосконалюючи свою майстерність, а заразом навчаючи менших сестер — і, таким чином, стала наймолодшою за всю історію Відьомського Сестринства наставницею. Лише сім років тому Івін з деяким запізненням дійшла висновку, що подорож позитивно позначиться на ширині її світогляду й вирішила побувати в усіх куточках Абраду. Цей вислів вона сприйняла буквально, тому заходилася прочісувати континент, почавши з найпівнічніших його околиць, з узбережжя Океану Туагар, і поступово рухаючись на південь. Усі ці роки Івін реґулярно надсилала на Тір Мінеган листи зі своїми теоретичними напрацюваннями та практичними формулами винайдених нею плетив, які або вдосконалювали вже відомі чари, або створювали особливі їх різновиди, зорієнтовані на інші цілі, а час від часу — і тоді це вже називалося не винаходом, а відкриттям, — пропонувала щось принципово нове, досі невідоме, про що раніше ніхто й гадки не мав.

Своє систематичне вивчення Абраду сестра Івін перервала в Ан Оллайні, коли зачула про Бренанову появу. Її дуже цікавив феномен відьомської двійні (як, власне, цікавило все незвичайне), тому вона вирушила до Катерлаху, проте у Ґвеннеді, дізнавшись, що Бренан поїхав назустріч Шайні, мусила звернути трохи південніше, щоб потрапити в Ґулад Данан, а зрештою опинилась у Торфайні, де й зустрілася з ними. Та тепер у неї з’явився набагато захопливіший об’єкт для для досліджень — відьма з Первісною Іскрою…

Івін підійшла до них і вмостилася на лавці між Ейрін та Бренаном.

— Хотіла перевірити гостроту твого сприйняття, — пояснила вона. — Коли ти відчула мене?

— Десь напівдорозі від будинку, — відповіла Ейрін. — Мабуть, запізно.

— Та ні, нормально. Я ж екранувала себе, а мені це дуже добре вдається. Коли була малою, завжди вигравала в хованки. Врешті-решт усі менші сестри відмовилися зі мною грати… — Івін повернулася до Бренана і трохи підвела голову, щоб дивитись йому в обличчя. — А з твоєї реакції я зрозуміла, що ти нічого не відчув.

— На жаль, нічого.

— Важко позбуватися вкорінених змалку звичок. Ґвен розповідала мені про твою проблему. Я порадила долати її поетапно і розпочати з немаґічних загроз. Наразі це найважливіше, бо якщо в тебе й з’являться смертельні вороги, то вони будуть не чаклунами, а звичайними людьми. Тими, хто не захоче бачити тебе з Ґвен на престолі. Чаклунам, навіть чорним, до цього байдуже — Катерлах і так тісно пов’язаний з Тір Мінеганом, а ваше врядування, за великим рахунком, нічого не змінить. Зате серед тутешніх лордів знайдеться чимало таких, хто шалено опиратиметься здійсненню цих планів. Тому передовсім слід зосередитися на чотирьох речах — леза, стріли, кулі, трунок. З отрутою найлегше, просто треба привчитися перевіряти все, що їси та п’єш. Діаґностичні чари досить прості.

— Я їх уже вивчив, — сказав Бренан.

— Проте не вдаєшся до них. Відзавтра починай. Що ж до вогнепальної зброї, то для тебе небезпечний лише димний порох. Горіння звичайного пороху ти, звісно, відчуваєш.

— Ще б пак не відчувати. Він видає такий потужний маґічний сиґнал… — Бренан гмикнув. — А взагалі, для мене й досі це дивно звучить — „звичайний порох“. Коли кажуть „звичайні люди“, то мають на увазі тих, хто не має хисту до чарів. А от звичайним порохом на Абраді називають той, що виготовляється із застосуванням маґії.

— Це справді нелоґічно, — погодилась Івін. — Але так уже склалося. Якраз димний порох є для нас незвичайним, бо його не використовують ні на Півночі, ні на Півдні… крім тих випадків, коли намагаються перехитрити маґічний захист. Проте й такий порох можна відчути — розпад селітри дає характерну, хоч і дуже слабку, еманацію. Ти маєш досить сили, щоб цього навчитися.

— Я це вмію, — сказав Бренан. — Навчився