BooksUkraine.com » Езотерика » Акафістник УПЦКП 📚 - Українською

Читати книгу - "Акафістник УПЦКП"

155
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Акафістник УПЦКП" автора Автор невідомий. Жанр книги: Езотерика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 82 83 84 ... 97
Перейти на сторінку:
потім же з Симоном Кананітом і Матфеєм, який жеребом назнаменований був на апостола, і всі межі Асїї і Понту обійшов ти, словом спасіння всіх просвіщаючи, щоб Богу співали: алилуя.

ІКОС 5

Від моря Галілейського до Понту Евксинського апостольські сіті твої простягнулися, і, все навколо примор'я оголосивши благовістям своїм, направився ти, Первозванний, і в країни Скіфії, хрест Христів усюди поставляючи на знамення нашого спасіння. Заради цього і ми, як і ті народи, слухаючи благовістя твоє і згадуючи подвиги твої, взиваємо:

Радуйся, бо ти в Нікеї лютих розбійників приборкав і лютого дракона умертвив; радуйся, бо хрест Христів посеред міста цього поставив, ніби Предтечею ставши двічі зібраних там отців богоносних.

Радуйся, бо в Асії і Понті завдяки тобі світло Христове засяяло; радуйся, бо апостольський жезл твій передгір'ю Кавказу відкрив двері для світла Христового.

Радуйся, ним же морок кіммерійський просвітився; радуйся, ним же вселенна потоками води живої напоїлася.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 6

Бурею пристрастей охоплені і, як води океану, схвильовані племена людей, які не знали Бога істинного, привів ти, апостоле, до тихого пристановища Христового, і їхні серця, як старий човен, невірою схвильований, на якорі віри православної утвердив ти. Тому і ми, як чада православної віри, вдячним серцем і вдячними вустами взиваємо до Бога: алилуя

ІКОС 6

На горі Єлеонській Божественного Вчителя твого колись з іншими апостолами запитав ти, Андрію: "Скажи нам, яке є знамення пришестя Твого?" На горах же Київських, будучи органом благодаті Духа Святого, ти провістив майбутню славу міста цього; ми ж, сподобившись передреченої цієї милості, розчулено взиваємо до тебе:

Радуйся, бо з гори Сіону закон нам євангельський приніс ти; радуйся, бо по водах Борисфену як апостол Божий ти до нас прийшов.

Радуйся, бо благодать Йорданову, ради хрещення нашого, річці Дніпру ти дарував; радуйся, бо на горах Київських Хрест нашого спасіння ти поставив.

Радуйся, ним же велике вилиття благодаті Божої тут передбачив; радуйся, ним же бути тут місту великому і церков безлічі передрік.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 7

Нині, на сповнення твого пророчого голосу, храм преславний красується на місці, де не суще як суще передбачив ти за даром Духа Святого; навкруги ж нього град великий з церквами золотоверхими про істину слів твоїх свідчить, йому ж і донині ти, яко з небесної кафедри, мир благовістиш. Тому і ми, сповнення богонатхненних слів твоїх бачачи, величним голосом взиваємо до Бога: алилуя.

ІКОС 7

Від світлоносної зорі, Первозванного апостола, світло боговідання прийнявши, свята Ольга засяяла для Руської землі, яко денниця нашого спасіння, ведучи слідом за собою, як світлосяйне світило, онука свого Володимира, просвітителя всієї Руської землі. Тому і ми, звівши очі наші до тебе, Андрію богомудрий, як до першого благовісника нашого спасіння, приносимо тобі такі похвальні пісні:

Радуйся, бо денниці нашого спасіння, Ользі святій, даровано світло Божественного пізнання; радуйся, бо її благій вірі відкрилося Христове Царство.

Радуйся, бо благословенням твоїм преславне світило від цієї денниці нам дароване; радуйся, бо за твоїм апостольським передвіщенням рівноапостольний князь нам явився.

Радуйся, бо тобою царство земне святого Володимира до Небесного приєдналося; радуйся, бо Дніпро і Почайна, ріки Київські, спасительною купіллю нам стали.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 8

Проповідують преславного міста Києва і всієї Руської землі пастирі і пасомі пам'ять про діяння твої, богомудрий Андрію апостоле; в надрах печер нетлінно спочиваючи, угодники Божі, з Антонієм і Феодосієм, невмовкними вустами, мов живі, славу твою у віках і родах виголошують, бо тобою поставлений тут Хрест яко ряснолисте дерево виросло, щоб принести нам плоди благочестя і святині. Ми ж, наче райського саду твого пташенята духовні, тобою навчені співати Богу: алилуя.

ІКОС 8

Не тільки для однієї Русі був ти провісником спасіння, Первозванний апостоле Христів, але і всі слов'янські племена, як квочка пташенят своїх під крилами збирає, привів ти до Христа; бо ти, від Херсонеса дивлячись у морок північної країни, за багато віків своєю проповіддю приготував сущих там людей, щоб вони навчилися Божого Слова від премудрих учителів Кирила і Мефодія; ми ж, ніби вустами цих просвітителів наших, велемовно співаємо тобі:

Радуйся, бо слов'янські племена ти колись благословив; радуйся, бо слово їх розумне Словом Божим умудрив.

Радуйся, бо ті, що були послушними Слову Божому, стали духовними дітьми Церкви; радуйся, бо в Херсонесі, де проповідував ти, перші руські письмена Кирило святий знайшов і прийняв їх.

Радуйся, бо ними Альфу і Омегу, початок і кінець — Христа Божу премудрість ти сповістив їм; радуйся, бо всі богонатхненні Писання учителі ці мовою слов'янською нам переклали.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 9

Пустинної Скіфії ти не побоявся, в глибину північної країни направився ти у твою апостольську подорож, апостоле Первозванний, звідтіля і до старого Рима прийшов ти, який був главою світу язичницького; однак через темряву ідольську ти залишив його і на прекрасний берег Босфору прийшов, там у місті Візантії, що стало Новим Римом і матір'ю християнам, апостольський престіл ти утвердив, щоб від нього Схід і Північ уся світлом віри просвітилися, вірні ж діти Церкви Христової до Бога однодушно взивають: алилуя.

ІКОС 9

"Мати Сіон" — словами псалма взиває людина, бо людина духовна народилася в ньому, новим же Сіоном для нас став Київ, бо в ньому світло і благодать Божа явилися всім синам руським від кафедри, яку ти, Первозванний апостоле, у Візантії утвердив. Тому і ми, невечірнім Світлом осяяні, вдячно взиваємо до тебе:

Радуйся, бо з гори Сіонської ти зійшов і небесним світлом Київ багатопагорбний осяяв; радуйся, бо місту цьому духовне багатопліддя своїм благословенням ти послав.

Радуйся, бо посеред вселенної апостольський престіл ти утвердив; радуйся, бо під покров його (в Новому Римі) всі просвіщені тобою народи Ти зібрав.

Радуйся, тобою ж православ'я в душах їхніх утверджується; радуйся, ним же зі Сходу темрява Заходу відганяється.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 10

Коли настав час кончини твоєї, блаженний апостоле, у древні Патри Ахайські прийшов ти, щоб там принести себе в жертву, бо течію життя ти закінчив, подвигом добрим подвизався, всім проповідував Христа розіп'ятого, Який для юдеїв спокуса, для еллінів же безумство, а нам, покликаним і спасенним, — Христа, Божу Силу і Божу Премудрість, від Неї ж і навчилися співати Богу: алилуя.

ІКОС 10

Всюди ім'ям Господа Ісуса хворих зціляючи, мертвих воскрешаючи, бісів виганяючи, і в Патрах передсмертну свою проповідь ти чудесами утвердив, апостоле Христів, і анфипата Лезвія

1 ... 82 83 84 ... 97
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Акафістник УПЦКП», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Акафістник УПЦКП"