Читати книгу - "На шляху до твого серця, Вікторія Хартманн (viktoria hartmann)"

Думки стали надто болючими і прогнали сон, тому я обережно виліз з ліжка і вийшов з кімнати. Свіже повітря має мені допомогти.

Я пішов до альтанки, де ми сиділи з Амелією до приїзду її брата.

До речі, саме зараз він там сидить.

— Привіт, — промовляю йому я.

— А, це ти, — втомлено відповідає хлопець моєю мовою. — Сідай.

— Ти знаєш словацьку?

— Так. Я вчився там раніше Амелії, але на відміну від неї повернувся додому надто швидко. Мені не вистачило сил та духу.

— Цікаво, — сумно посміхнувся я, роздивлячись зорі на небі.

— Ти її кохаєш? — раптово запитує хлопець.

— Що?

— Ти кохаєш мою сестру?

— Я не хочу розповідати про свої почуття, — відповідаю йому.

— Я просто цікавлюся. У нашої сім'ї, шкода що не у всіх, є одна неймовірна здібність: ми одразу викриваємо брехню. Якщо вам і вдалося надурити батьків, то не мене. Я бачу, що між вами відбувається щось не те. Ви у сварці?

— Щось таке.

— Прошу, не грайся з Амелією. Вона пережила багато лайна за останній рік.

— Ти..?

— Чи знаю я про Андрія? Так. Руслан мені в ту ж ніч про все розповів. Я знайшов того покидька і побив його. Він хотів звернутися до поліції, але мій друг, який там працює, допоміг мені. У виродка був вибір: або він мовчить, або сідає до в'язниці за спробу зґвалтування, — Том дістав сигарету. — Куриш? — я похитав головою, відмовляючись. — Амелія думає, що я справді не цікавився весь рік. Насправді ж, Руслан завжди мені про все розповідав. Навіть про те, що ти кинув її.

Я промовчав, дивлячись на силует Тома.

— Я розумію твої почуття з приводу того хлопця, але ти вчиняєш, як бовдур. Або поверни стосунки, або йди геть. Якщо ти продовжив мучити Амелію, то клянуся, я вріжу тобі. Ти робиш боляче моїй сестрі. Вона не витримає цього і знову впаде на дно, з якого ніколи більше не вибереться.

Після цього він докурює сигарету і йде, прощаючись зі мною.

Він має рацію.

Я повинен щось вдіяти.