Читати книгу - "Серденько Змія, Віолетта Котова"

- Вибач. – більше не мав, що говорити.

- Все, ходімо! Сьогодні такий день! Не будемо його псувати! – грізно глянув на дружину, матір одразу втерла сльози і послухала батька.

- Так, ти правий. Але ти в мене ще отримаєш. – похитала вказівним пальцем перед моїм носом.

 Вони пішли першими, ми за ними. Гості й справді нас вже загубили, але я вже заморився, мені дуже кортіло скоріше опинитися наодинці з коханою та отримати те, що належить отримати чоловіку в першу шлюбну ніч. Безмежно за нею скучив та не звертаючи уваги на вагітність, хтиво і палко бажав, наче вперше.