Читати книгу - "Комедії"

Німфи — жіночі божества, що, за уявленнями стародавніх греків, жили в лісах, горах, річках, джерелах, морях, океанах, долинах, луках і відповідно називалися: дріади, ореади, океаніди, нереїди, наяди, напеї, лімоніади тощо; втілення різноманітних сил природи («Жаби», 1344).

Ніс і йський — епітет бога Діоніса від міфічної гори Ніси, де він провів своє дитинство («Лісістрата» 1309; «Жаби» 216).

Ніоба — дружина фіванського царя Амфіона, мати дванадцяти дітей; за образу Латони Аполлон і Артеміда повбивали її дітей. Ніоба з туги перетворилася в кам’яну постать. Однойменну трагедію написав Есхіл («Оси», 580; «Жаби», 911. 920).

О

Одеон — державний будинок для музичних вистав в Афінах, який служив і для судових засідань та народних зборів (<«Оси» 1109).

Одіссей — міфічний цар острова Ітаки, герой «Іліади» і «Одіссеї» («Оси», 181. 351).

Одоманти — фракійське плем’я, яке проживало між річками Стримоном і Нестом («Ахарняни», 156).

Ойней — герой однойменної трагедії Евріпіда, міфічний володар Калідону, античний король Лір: позбавлений трону дітьми свого брата, він довгі роки томився у в’язниці. Визволений завдяки поверненню з Троянської війни онука Діомеда, відомстив своїм катам і панував далі («Ахарняни», 420; «Жаби», 1238. 1240).

Океан — за уявленнями стародавніх греків (Гомер), величезна ріка, яка обмиває всю землю, і одночасно батько всіх водних божеств, в тому числі і річкових німф («Хмари», 271. 278).

Олімп — гора в Північній Греції (2. 911 м), за давньогрецькою міфологією — оселя головних богів-олімпійців («Хмари», 270).

Олімпія — рівнина в Еліді на Пелопоннесі, де через 4 роки проходили Олімпійські ігри і де був храм Зевса зі статуєю бога, роботи Фідія («Лісістрата», 1151; «Оси», 1382. 1387).

Орест — син Агамемнона і Клітемнестри, вбив свою матір і її коханця Егісфа, відомстивши їм за смерть батька («Ахарняни», 1167; «Жаби», 1139. 1137).

Ори — богині пір року, які піклувалися про землеробські роботи («Мир», 456).

Орсілох — за свідченням античних коментаторів, розпутник і звідник («Лісістрата», 740).

Орфей — син музи Калліопи і річкового бога Еагра, міфічний співець і музикант. Своєю грою і співом зачаровував навіть диких звірів. Спустився в царство тіней, прагнучи повернути до життя свою померлу дружину Еврідіку. Там Аїд і Персефона дозволили йому забрати з собою Еврідіку з умовою, що він не оглянеться, але Орфей не витримав і оглянувся, внаслідок чого вона вернулася в країну мертвих («Жаби», 1033).

Ослині шкури — неіснуюча місцевість («Жаби», 186).

П

Павсон — афінський живописець другої половини V ст. до н. е. Арістотель згадує його як митця з нахилом до сатиричного і карикатурного зображення дійсності («Ахарняни», 854).

Паламед — евбейський герой, вважався винахідником цифр, азбуки, грошей, учасник Троянської війни, конкурував щодо спритності з Одіссеєм. За викриття обману Одіссея потім був ним несправедливо обвинувачений у зраді і побитий камінням, узагальнено — хитра і винахідлива людина («Жаби», 1452).

Паллада — див. Афіна.

Пан — рогатий і козлоногий бог лісів і гаїв, опікун стад і пастухів («Лісістрата», 2. 1013; «Жаби», 230).

Панафінеї — найбільш врочисте афінське свято на честь Афіші з процесією до її храму Парфенон на Акрополі та спортивними й музичними змаганнями. Великі Панафінеї відбувалися кожних чотири роки, а малі (без процесії) — щороку («Хмари», Ш. 988; «Жаби», 1090).

Панделет — афінський софіст («Хмари», 924).

Пандіон — опікун аттічної філи Пандоніади, один з перших легендарних царів Афін («Мир», 1185).

П андроса — афінська богиня роси, дочка легендарного царя Афін Кекропа («Лісістрата», 459).

Пантаклей — сучасний Арістофану поет («Жаби», 1037).

Пардок — «варварське» (негрецьке) ім’я («Жаби», 608).

Парнас — гірське пасмо в середній Греції, присвячене Аполлонові, Діонісу та Музам («Хмари», 604; «Жаби», 1058. 1213).

П арнет — гірський кряж на півночі Аттіки («Хмари», 323).

Парос — острів в Егейському морі, славний своїм високоякісним мармуром («Оси», 1188).

Пасій — позикодавець, дійова особа в комедії «Хмари» («Хмари», 1213 і далі).

Патрокл — грецький герой, друг Ахілла, вбитий Гектором під Троєю («Жаби», 1042).

Пафійська (Пафоська) — епітет богині Афродіти («Лісістрата», 578).

Пафос — місто на о. Кіпрі зі славнозвісним храмом Афродіти («Лісістрата», 848).

Пеан — епітет Аполлона як бога медицини, а також хоровий гімн на його честь («Ахарняни», 1212).

Пегас — крилатий кінь, з допомогою якого Беллерофонт переміг Хімеру («Мир», 154)..

Пелей — фессалійський герой, батько Ахілла, головного героя «Іліади», чоловік морської богині Фетіди. Йому присвятив свою трагедію Евріпід («Хмари», 1067; «Жаби», 863).

Пелоп — міфічний володар Піси і Олімпії («Жаби», 1232).

Пеон, точніше Пеоніди — один з аттічних демів («Лісістрата», 867).

Перікл (прибл. 490–429 pp. до н. е.) — вождь афінської рабовласницької демократії в період її розквіту («Хмари», 213. 859; «Лісістрата», 1158).

IIіли (те ж, що й Фермопіли) — межигір’я, уславлене героїчною обороною греків від навали персів («Лісістрата», 1151).

Пілос — портове місто в Мессені, важливий стратегічний пункт, захоплене в 425 р. до н. е. афінянами («Мир», 219. 669; «Лісістрата», 104; «Хмари», 186).

Пірей — порт міста Афін («Мир», 145. 164).

Піса — місто в Еліді (Пелопоннес), близько Олімпії («Жаби», 1232).

Пісандр — афінський політик, якого аттічні комедіографи картали за користолюбство і боягузтво («Мир», 396; «Літістрата», 511).

Піттал — славний афінський лікар («Ахарняни», 1032. 1221; «Оси», 1432).

Піто — інакше Дельфи («Лісістрата», 1151).

Піфо — богиня переконання й мудрої поради («Лісістрата», 203).

Піфо (або Піфія) — жриця, яка виголошувала в екстазі віщування бога Аполлона в Дельфах («Жаби», 1391).

Платана — ім’я шинкарки в комедії «Жаби» (549 і далі).

Платеї — місто в Беотії, вірний союзник Афін («Жаби», 694).

Плутон (або Аїд) — володар підземного царства мертвих, брат Зевса, чоловік Персефони, дійова особа в «Жабах».

Пнікс — пагорб в Афінах, на якому відбувалися народні збори («Оси», 31; «Ахарняни», 19).

Полемос (по-грецьки «війна») — уособлення війни («Мир», 223).

Полинна — так Борис Тен передав по-українськи назву аттічного дему Анагір («Лісістрата», 67).

Поліб — міфічний цар Корінфу, який виховав у себе Едіпа («Жаби», 1192).

Полідевк — див. Кастор.

Понт — нинішнє Чорне море, а також країна на його південному березі («Оси», 700).

Посейдон — бог морів, брат Зевса і Плутона, покровитель конярства; його ім’ям греки божилися, часто згадується в Арістофана.

Примор’я (по-грецьки «Паралія») — прибережна частина Аттіки («Лісістрата», 58).

Пританей — громадський будинок в Афінах, де засідала колегія в 50 пританів, які протягом 1/10 року головували в Раді і на народних зборах; тут харчувалися притани, іноземні посли і заслужені громадяни («Ахарняни», 124; «Жаби», 764).

Продік — видатний грецький софіст другої половини V ст.