Читати книгу - "Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш"

Ти зводила мене з розуму. Спочатку тим, що мені доводилося як цуценяті за тобою скрізь тягатися, домагаючись уваги, потім, коли хотілося прибити тебе за нахабство і зухвалість.Потім ти розтоптала моє бажання мстити й підпорядковувати своїми жартами в кафе, але лише для того, щоб зненавидіти тебе і Блека, коли я застав вас сьогодні удвох, коли ви фліртували в його Клубі. 

Пройшов за тобою в кімнату і ледве не збожеволів від бажання тебе трахнути прямо там, у кімнаті для БДСМ, а Блеку захотів шию скрутити за те, що тебе затягнув у свою дірку. За те, що ти працювала поруч з різними покидьками й ось так могла зайти в таке місце, де будь-який інший мужик міг би скористатися ситуацією, а ти б навіть не пискнула. 

Адже тобі сподобалося, я знав це напевно. Ти текла від моїх дотиків і справа була навіть не в тому, що повітря було вологе від розпорошених феромонів на стільки, що можна було вичавлювати одяг. Просто ти сьогодні показала яка ти насправді є, і що ти до мене небайдужа. Я завжди знав, що викликав в тобі ураган емоцій, але сьогодні цей ураган я виразно відчув на своїх пальцях, коли спробував тебе у твоїх трусиках. 

Я збирався забрати тебе звідти. Вже завтра збирався зробити так, щоб ти більше не працювала в тому місці, і нехай тільки цей виродок спробував би сказати хоч слово проти. Вмить вбив би й тут же закопав би на місці! 

Такою мокрою, м'якою і податливою ти будеш тільки для мене. Від одного спогаду про тебе у своїх руках, член почав повставати, вимагаючи продовження. Та я й сам ледве стримувався. Хотілося поїхати до тебе і закінчити розпочате, але я вирішив дати тобі цей вечір для перепочинку. Завтра. З тобою я все вирішу завтра. 

Я зробив ковток віскі, і потягнувся за телефоном. Прийшло повідомлення від Франсуа, який чомусь не спав, та ще й надіслав якесь вкладення в смс. 

"Ти впевнений, що Блек готує її для тебе?". 

Я не відразу зрозумів, що він мав на увазі. Було пізно, і я вже випив кілька склянок віскі, але скоро моя свідомість різко прояснилася, особливо після того, як я побачив надіслану ним фотку. 

Цей придурок Блек затискав тебе біля своєї тачки, практично трахаючи у всіх на виду, а ти припадала до нього наплювавши на все. 

"Я вб'ю тебе, тварюка!" -  я закричав так, що, здається, зірвав голос і з усієї сили жбурнув пляшку об стіну. Скло розлетілося по всій кімнаті, а темна рідина почала скочуватися по стінах, просочуючи повітря різким запахом дорогого алкоголю. 

"Ти мені за все відповіси!" - а це вже призначалося їй, "Копії", яка не заслуговувала до себе нормального ставлення. Тільки блядського.