Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"

продаж таблеток. Мають вони й легальний бізнес, друкарню у Сан- Бернардіно. Хлопці кмітливі, але порівняно зі своїм покійним батьком — просто дітки. На того досьє було що треба: той працював у коледжі викладачем хімії, був фармацевтом-винахідником засобів для лікування психозів. Вражає, нє? І ось, їхній татко, який скопитився влітку 1950-го, вигадував нові наркотики і продавав своє добро старим мафіозі, а той же Мікі Коен, коли працював тілоохоронцем, не раз прикривав йому спину.

— Ого, нудно не буде. Але як ти Коена прив’яжеш до «Нічної сови»? Він же в тюрмі сидить.

— Екслі, я збираюся прив’язувати до цієї справи виключно наших чорних із відділка. Гангстери ніколи не вбивають невинних громадян. Просто, якщо чесно, Лоу сподобалася ідея увести до цієї справи натяк на мафію. Гаразд, ідемо, вони чекають.

Зустріч відбувалася в маленькій вітальні номера 309. За довгим столом сиділи Лоу та Міллард, навпроти них — троє чоловіків: немолодий адвокат і двоє братів у спецовках, дуже схожих між собою — вже полисілі, гнилозубі та з мутними поглядами. Біля дверей до спальні розташувалася стенографістка зі своєю машинкою, готова уже стати до роботи.

Ґаллодет висунув два стільці. Ед кивнув усім, привітавшись, усівся поруч із Міллардом. Адвокат погортав папери, брати закурили.

— Для протоколу, панове, — сказав Лоу, — зараз 8:53 ранку, 24 квітня 1953 року. Присутні: я, Елліс Лоу, окружний прокурор міста Лос-Анджелес, сержант Боб Ґаллодет з Бюро окружного прокурора, капітан Расс Міллард і сержант Ед Екслі з Управління поліції Лос-Анджелеса. Інтереси Пітера Енґлеклінґа та Бакстера Енґлеклінґа — потенційних свідків у справі про масове вбивство в закладі «Нічна сова», скоєне 14 квітня цього року, — представляє Джейкоб Келлерман. Містер Келлерман зачитає заяву, підготовлену його клієнтами, потім вони підпишуть стенограму. В обмін на це прокуратура зніме обвинувачення проти Пітера та Бакстера Енґлеклінґів під № 16114, датоване 8 червня 1951 року. У тому разі, якщо наша співпраця призведе до затримання злочинців, які вчинили вищезгадане масове вбивство, Пітеру та Бакстеру Енґлеклінґам гарантують судовий імунітет у всіх питаннях, що стосуються зазначеної заяви, включаючи звинувачення в скоєнні кримінальних злочинів, співучасті в кримінальних злочинах, в організації злочинних співтовариств і в будь-яких інших порушеннях чинного законодавства. Містере Келлерман, чи ваші клієнти розуміють вищесказане?

— Так, містере Лоу, розуміють.

— Чи розуміють вони, що після того, як буде зачитано заяву, нам, цілком можливо, доведеться поставити їм певні питання?

— Розуміють.

— Зачитайте заяву.

Келлерман одягнув окуляри.

— Я дозволив собі виключити із заяви найбільш яскраві формулювання, а також підчистити стилістику і синтаксис моїх клієнтів, майте це на увазі.

— Думаю, якось ми дамо із цим раду, — відповів Лоу, зминаючи жилет. — Продовжуйте, будь ласка.

— Ми, Пітер Енґлеклінґ та Бакстер Енґлеклінґ, клянемося, що все сказане у цій заяві є абсолютною правдою, — почав читати Келлерман. — Наприкінці березня нинішнього року, приблизно за три тижні до вбивств у «Нічний сові», до нашої зареєстрованої друкарні «Спіді Кінґ», розташованої в Сан-Бернардіно, звернувся клієнт. Він назвався Делбертом «Дюком» Кеткартом, і заявив, що дізнався про нас від нашого певного знайомого — містера Х — по колонії для неповнолітніх. Містер X розповів Кеткарту, що ми володіємо друкарнею, устаткованою швидкісним та високоякісним друкарським верстатом нашого власного винаходу, що є правдою. Крім цього, містер X сказав Кеткарту, що ми завжди не проти — цитата — «швидко зрубити бабла». Це також правда.

Хтось тихенько захихотів. «Убита Сьюзен Леффертс — із Сан-Бернардіно. Збіг?» — записав на папірці Ед.

— Продовжуйте, містере Келлерман, — сказав Лоу. — Ми можемо сміятися й слухати одночасно.

— Кеткарт продемонстрував нам фотознімки людей у химерних костюмах, — продовжив Келлерман, — що вчиняли різного характеру сексуальні дії, зокрема гомосексуального характеру. Деякі з фотографій — цитата — «з претензією на мистецтво». А саме: на деяких світлинах моделі були у вигадливих костюмах, на деяких була домальована кров. Кеткарт сказав, що чув, нібито ми можемо дуже швидко друкувати високоякісні брошури журнального типу. Ми сказали, що це правда. Кеткарт заявив також, що ознайомився детальніше зі справою вироблення журналів із непристойними фотографіями і назвав нам середню вартість роботи. Ми відповіли, що могли би працювати за одну восьму цієї ціни.

Ед передав Мілларду записку: «Хіба цією порнографією не опікуються хлопці із Відділу моралі?» Брати посміхалися; Лоу із Ґаллодетом перешіптувалися між собою. Міллард написав у відповідь: «Так, команда із чотирьох чоловіків не змогла нарити зовсім нічого. І ніякого зв’язку Кеткарта із порнографією. Ми вважали цю справу безнадійною і майже закинули, але «химерні костюми»… Це може бути те, що треба».

Келлерман відпив води.

— Потім Кеткарт заявив, буцімто чув, що наш покійний батько, Франц (Док) Енґлеклінґ, дружив із Меєром Гаррісом Коеном, він же — Мікі Коен, лос-анджелеським гангстером, що тепер сидить у в’язниці на острові Мак-Ніл. Ми це підтвердили. Тоді Кеткарт нарешті зробив пропозицію. Він сказав, що розповсюдження порнографічних матеріалів повинно відбуватися — цитата — «дуже обережно», оскільки ті — цитата — «диваки», що створюють ці фотографії та потім їх обробляють, справляють враження людей, яким є що приховувати. Детальніше він про це не розповідав. Потім він сказав, що має доступ до списку — цитата — «багатих збоченців», які згодні платити за подібну продукцію грубі гроші, та запропонував нам взятися за виробництво — цитата — «всіх цих потрахульок»