BooksUkraine.com » Фантастика » TÜK, Арт Антонян 📚 - Українською

Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"

144
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "TÜK" автора Арт Антонян. Жанр книги: Фантастика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 8 9 10 ... 104
Перейти на сторінку:
частину Хоупландії — Фелонію, провівши там, як висловився Великий Вождь, демократичний референдум. Присутність загонів нерозпізнаних збройних зелених чоловічків на фелонійській території üмперська влада спочатку категорично заперечувала. Потім оголосила, що Üмперія просто допомогла жителям Фелонії розібратися з бюлетенями. Оскільки «братський народ ні сном ні духом не відає, що таке демократія, фелонійці могли елементарно заплутатися». Таким чином Üмперія додала до своєї території ще 0,003609625668449 % поверхні планети. З цієї нагоди öсобинам у великих містах навіть дозволили кілька разів вийти на вулиці для участі у святкових демонстраціях, масових гуляннях і концертах. Щоб організувати все належним чином, прийняли одноразовий закон, який зобов’язав частину популяції «явитися на заходи та радіти». Зобов’язаних радіти успіхам своєї батьківщини визначила загальноüмперська телевізійна лотерея.

Рівень життя в Üмперії підскочив до небес, у хмарах яких часто ховалася Голка. Якісніше зажили й фелонійці. Ті, хто був проти та посмів висловити свою думку, — зникли. Інші, підкоряючись інстинкту самозбереження, мовчали. Були й ті, хто щиро радів, що тепер належить Великому Вождю. В їхніх будинках і до цих знаменних подій були присутні üСкріни, які пізніше переобладнали у ньÜзруми. Щойно Фелонія стала частиною Üмперії, ньÜзруми подарували тим, хто «не міг собі цього дозволити», — тобто всім іншим. Встановили Екрани й на кожній вулиці. Про це із соковитими подробицями без угаву розповідали ЗМІ. Незабаром üПопуляція впевнилася, що врятувала бідних фелонійців.

— Über! Можемо повторити! Über! — кричав з усіх üСкрінів і рупорів на стовпах директор Департаменту інформації та друку Міністерства закордонних справ Üмперії Сімон Ян-Закхаров.

— Über! Можемо повторити! Über! — не могла натішитися «переможна ДНК», відгукуючись.

А Хоупландію, згідно з новинними продуктами «Єдиного Правдивого», розірвали міжусобні війни та повстання проти коричнево-чумного уряду: «третя країна світу занурилася в глибокий хаос», «конфлікти розростаються з неймовірною швидкістю», «Хоупландія розвалилася на окремі провінції». Öсобини беззастережно повірили.

Спадщина Хоупландії все ще хвилювала уми üмперців. Ще й тому, що, за твердженнями ЗМІ, нульовий пацієнт, з якого почалася «серцева пандемія» на планеті, з’явився саме на хоупландській землі. В результаті більшу частину нейтральних територій тепер населяли «інфіковані навіжені öсобини з прискореним серцебиттям».

— Über! Їхня ліквідація — питання часу. Боятися не варто, — заспокоювали популяцію üмперські експерти. — Навіть не думайте про це. Наші вчені разом з військовими давно розробили план «Нейтральне знезараження», який застосують, якщо üПопуляції загрожуватиме небезпека. А ось в Unación — катастрофа, — твердили üмперські фахівці. — Вони ледь утримують пандемію під контролем. Їхня держава тримається на чесному слові і як ніколи раніше близька до поразки. Über!

Öсобини спали особливо спокійно після новин такого роду.

У церемоніальній залі нарешті з’явився президент телецентру Юрій Світков.

– Über! Дорогі колеги, з днем приєднання Фелонії вас! Хочеться почати день з позитивних емоцій. На столах, як дехто з вас уже помітив, шампанське і тістечка. Пригощайтеся, будь ласка! Сьогодні я зібрав вас тут, шановні öсобини, для того, щоб поділитися враженнями про надану мені честь. Я бачив Його! Особисто! Своїми очима! — президент сяяв променистою усмішкою і підстрибував на кожному слові. — З цієї нагоди я записав відеоролик-враження від зустрічі з Великим Вождем. Цей ролик сьогодні й завтра прикрашатиме наш ефір. Але перш ніж його побачить уся Üмперія, я б хотів, щоб його подивилися ви, мої дорогі öсобини. Вслухайтеся в кожне слово. Можливо, коли-небудь і вам пощастить. Über! — Світков не йшов зі сцени, безсумнівно очікуючи чогось.

Присутні в натовпі телевізійників редактори по гостях відреагували професійно — голосно зааплодували, засвистіли, завдаючи твердих ударів по боках і спинах колег, що стояли поруч. За хвилину весь натовп шалено аплодував президентові Світкову. Вельми задоволений, він розкланявся. У залі пригасили освітлення. На Екрані спалахнула лискуча від жиру фізіономія Юрія Світкова. Його маленькі припухлі губки розпливлися в усмішці. Він сидів у шкіряному кріслі, на стіні позаду висів значних розмірів портрет лідера Üмперії. В ногах президента телецентру лежав робопес (усі знали про «слабкість» Великого, що мав усі, які тільки існували, моделі робособак). На Екрані великими літерами заграв напис: «Про силу особистості Великого Вождя». Зазвучав мрійливо-солодкий голосок важливої öсобини, продубльований субтитрами.

— Über! Коли Він зайшов до зали, здавалося, лампи засвітилися яскравіше. Ми всі встали. Я відчув, як мимоволі на моєму обличчі розтягнулася усмішка. Немов це був мій найближчий родич, з яким ми не бачилися аж сто років. Виникло бажання підійти й обійняти Його, міцно потиснувши руку. Я непомітно озирнувся і подивився на присутніх — така ж реакція. В усіх щасливі усмішки на обличчях. Він сів. Ми сіли. Він заговорив. Тієї ж секунди я почув, як від хвилювання голосно задихали öсобини навколо мене, і я разом з ними. Повітря наелектризоване до межі. Але такий стан тривав кілька хвилин, до першого Його жарту й усмішки. Потім напруга і зовсім минула. Присутні настільки розслабилися, що стали завзято тягнутися за мікрофоном, часом навіть вихоплюючи його з рук. Я намагався уважно слухати Великого Вождя і всі питання до Нього. Я старанно тягнув руку, але мозок у перші хвилини зустрічі був вражений якимось… вірусом щастя, чи що. Я не міг повірити, та й уявити собі, що ось Він — найзвичайніший üмперець, який сидить за три метри від мене, своєю волею, твердістю і професіоналізмом виконав нашу фелонійську мрію. Це Він почув наші голоси, це Він прийняв остаточне рішення, це Він повернув Фелонію додому в Üмперію. Безмірна вдячність! Сон. Ущипніть мене! Über! — президент телецентру закотив очі вгору; в кадрі з’явилася рука, яка ущипнула Світкова за плече, після чого він продовжив.

— Über! Сила. Колосальна, потужна überсила виходила з Нього. Попри Його доброзичливий погляд, жарти та настрій, здавалося, ніби Він випромінює з потужністю термоядерного реактора таку добру і могутню енергію у Світ, що всі присутні можуть у секунду вилікуватися від найстрашніших невиліковних хвороб. Ця неймовірна енергетика Великого Вождя — явище незрозуміле. Не всі до неї можуть бути готовими. Ця сила є тільки у Великих. І Він, безумовно, один із них. Він може одним поглядом спопелити будь-якого ворога і похвалити союзника. Саме Його термоядерна сила потрібна зараз фелонійцям, üмперцям, усій Üмперії, та й усьому Світу, звичайно. На Нього весь Світ і дивиться, не відриваючи поглядів. Хтось із тваринним страхом, хтось із повагою, хтось із ненавистю,

1 ... 8 9 10 ... 104
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «TÜK, Арт Антонян», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "TÜK, Арт Антонян"