Читати книгу - "Оповідання"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Вібраційний генератор складається з багатьох таких механізмів однакової конструкції. Ось тут, у передній частині, тверда насадка, що просвердлює отвори в породі. Роздрібнені шматочки проходять крізь механізм і знищуються в цій частині: принцип нагадує дію дощового черв’яка. Ось тут — спрямовуючий апарат, який з допомогою ареометра направляє механізм у напрямку нашої бази. Тут — енергетичне джерело, а тут — частотний генератор. Коли механізми роз’єднані, вони нічим не загрожують, їхнє вібраційне випромінювання. Проте щойно вони об’єднуються і починають діяти всі разом, виробляють смертоносну частоту коливань.
— Чому їх не виявили, перш ніж вони почали діяти?
— Маса кожного окремого механізму надто мала, і вони не мають металевих частин. До того ж рухаються дуже повільно — вони витратили багато часу, щоб дістатися командного пункту і об’єднатися для нападу.
— Скільки?
— Після визначення чуттєвості їхніх ареометрів щодо величини нашого командного пункту і обчислення швидкості їхнього руху було встановлено що вони занурилися в ґрунт чотири роки тому.
— Чотири роки! — генерал Пір жахнувся самої думки. Ті довжелезні милі грунту й гірської породи, що оточували зусибіч командний пункт і видавилися такими вигідними, раптом виявилися напханими безжалісними повзучими механізмами, які неухильно наближалися. — Чи не виготовить Ворог іншої такої партії механізмів?
— Це вже не має значення, оскільки відомо, як проти них боротися. Ми встановили захисні екрани й детектори.
Тривога поволі минулась, Пір витер рясний піт з обличчя і огледів свій штаб. Працювали всі чотири бойові пульти, напіврештки полковника Фрея винесли геть. Усе було добре, за винятком клятої спеки.
— А це якого біса? — роздратовано кинув Пір. — Чому підвищується температура? Ви мусите відшукати причину.
— Підвищення температури пояснюється розпеченими зонами в грунті навколо бази. Причина цих гарячих плям невідома.
Пір спіймав себе на тому, що гризе ніготь великого пальця, і роздратовано висмикнув палець з рота.
— Причина невідома! Як на мене, все досить ясно. Якщо Ворог спроможний вмонтувати хвильові генератори в ці малесенькі пластикові спагетті, то, ясна річ, здатен виготовити такі пристрої іншого типу з компактними тепловими генераторами. Можливо, вони рухалися, як друга хвиля услід за коагуляційними генераторами.
— Така гіпотеза розглядалася серед інших можливих пояснень, одначе в нас нема доказів…
— То розшукайте їх! — Піра дратувала за шкарубла логічність роботів, хоч би якими розумними вони теоретично були. Пояснення таємничої спеки; як на нього, лежало на поверхні. Він натиснув кнопку «Виконання команди» на грудях робота і наказав: — Негайно дослідити грунт у розпеченій зоні в пошуках інших свердлильних пристроїв.
Переклавши турботу про особисту безпеку на плечі роботів, генерал зосередив свою увагу на воєнних діях. Успішний хід операцій дещо послабив напруженість, що стягнулася тугим вузлом у його грудях. Вогники, що спалахували на контрольних екранах, несли закодовані сигнали для частин тилу і постачання, а також для розвідки. Оператори порівнювали й перевіряли дані, що їх передавали на головний пульт, за яким так само сиділа генерал Натія, щоправда, вже менш нашорошена. Електронна війна велася з такою швидкістю, що людині годі було за нею встежити. Всі ракети, протиракетні засоби, зенітні реактивні снаряди, винищувачі, танкові ескадрони були під контролем і управлінням роботів. Комп’ютери найрізноманітніших рівнів інформованості й чутливості керували бойовими діями. Те саме стосувалося і служб тилу та постачання. Проте цю війну розпочали люди, й вони мусили її завершити. Оператори надавали стрункості розрізненим факторам глобального конфлікту і вибирали найкращий хід з тих, що їх пропонували стратегічні машини. Війна велася успішно. Аналіз результатів засвідчив незначну перевагу над Ворогом протягом останніх дев’яти місяців. Якби цю перевагу зберегло — а то й розвинуло — наступне чи наступне наступного покоління, можна було б сподіватися на цілковиту перемогу. Від такої думки Пір відчув утіху і водночас легке зніяковіння.
Через п’ять вахт першого термітного пролазу було виявлено і знешкоджено. Пір з відразою розглянув пристрій. Такий малий, а стільки від нього лиха. Хоча штабісти й перейшли на тропічну уніформу, так само страждали від розпеченого повітря. Єдине, чим різнився зовні цей пролаза від хвильових генераторів, був колір пластикового корпусу, вогненно червоний у нового пристрою.
— Як він генерує тепло? — спитав Пір робота-командувача.
— Пристрій несе в собі самовбивчу схему. Енергетичний блок короткочасно замикається з полем, що стискається. Електроконтур спалахує протягом мікросекунд, але цього досить для того, щоб стиснути певну кількість водню…
— 1 він вибухає! То це маленька воднева бомба?
— В певному розумінні — так. Але виділяється незначна радіація, більшість звільненої енергії обертається на тепло. Внаслідок вибуху в грунті утворюється гніздо розпеченої лави. Тепло поступово передається на нашу базу. Нові вибухи постійно збільшують пояс розпеченого грунту.
— А ви не можете виявити і зруйнувати ці пристрої, перш ніж вони вибухнуть?
— Це непросто — аж надто багато тих пристроїв і чимала територія, яку доведеться дослідити. Вже будуються спеціальні механізми й детектори. Ми врахували всі фактори, і можна на дев’яносто дев’ять відсотків запевнити, що тепло більше не підвищуватиметься, коли наштовхнеться на контрдію з боку нашої бази.
Пір міг полегшено скинути тягар з душі: постійна задуха всіх їх мордувала. Його лише мимоволі зацікавило, до якого рівня підвищиться спека, перш ніж температура почне падати.
— Отже, яка, за вашими розрахунками, найбільша можлива температура? — спитав він.
— П’ятсот градусів, — з металевою незворушністю проказав робот.
Пір зазирнув у порожні очі машини й відчув, що тремтить і хапає ротом повітря.
— Як?! Та це ж у п’ять разів більше за темпера туру кипіння води!
— Абсолютно точно. Вода кипить при температурі сто градусів.
Пір отетерів, не вірячи власним вухам.
— Та ти розумієш, що кажеш? Чи гадаєш, що люди… Як ми зможемо жити?
Робот промовчав, оскільки такі проблеми не входили в компетенцію роботів командного пункту. Пір покусав губи і висловився інакше:
— Така температура не влаштовує
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Оповідання», після закриття браузера.