Читати книгу - "Межа Фундації"

– Пані мер, якщо простежити за розповіддю Аркаді Дарелл, то стає очевидно, що Друга Фундація, намагаючись виправити галактичну історію, підірвала всю схему Селдона, оскільки внаслідок своїх зусиль вони себе викрили. Ми, Перша Фундація, зрозуміли, що наше дзеркальне відображення, Друга Фундація, існує і що ми не зможемо жити з усвідомленням того, що нами маніпулюють. Тому ми постаралися знайти Другу Фундацію і знищити її.

Бранно кивнула.

– Згідно з розповіддю Аркаді Дарелл, ми досягли успіху, але, ясна річ, не раніше, ніж Друга Фундація міцно поставила галактичну історію на стару колію після того, як її змінив Мул. І вона досі рухається цим шляхом.

– Ви в це вірите? Другу Фундацію, згідно з розповіддю, було виявлено і з її різноманітними членами розправилися. Це було в 378 році Ери Фундації, сто двадцять років тому. Протягом п’яти поколінь ми нібито діяли без Другої Фундації і все одно досі такі близькі до цілі за Планом, що ви та зображення Селдона говорили майже однаково.

– Це можна витлумачити й так, що я продемонструвала глибоке розуміння значення історії, яка розгортається.

– Пробачте мені. Я не збираюся сумніватись у вашій проникливості, але мені здається, що очевидніше інше пояснення: Другу Фундацію так і не зруйнували. Вона й досі нами керує. Вона й досі нами маніпулює. Ось чому ми повернулися на шлях плану Селдона.

Якщо мера й приголомшила ця заява, вона ніяк цього не показала.

Минула вже перша година ночі, і їй страх як хотілося покласти цьому край, та все ж вона не могла поспішати. Юнака потрібно було використати, і вона не хотіла, щоб він зірвався з гачка. Вона не хотіла позбуватися його марно, тоді як він міг би спершу чимось прислужитися.

Вона сказала:

– Справді? То ви стверджуєте, що розповідь Аркаді про Калганську війну та знищення Другої Фундації була фальшива? Вигадана? Це була якась гра чи брехня?

Тревіз знизав плечима.

– Необов’язково. Це неважливо. Припустімо, що її розповідь була абсолютно правдивою настільки, наскільки їй було відомо про ці події. Припустімо, що все відбувалося точнісінько так, як казала Аркаді; що було виявлено гніздо представників Другої Фундації і їх позбулися. Але як ми можемо стверджувати, що позбулися їх усіх до останнього? Друга Фундація опікувалася всією Галактикою. Вони маніпулювали не лише історією Термінуса або навіть Фундації. Їхні обов’язки охоплювали не тільки наш столичний світ і навіть не лише всю нашу Федерацію. Тож за тисячу чи більше парсеків звідси мусили бути якісь інші представники Другої Фундації. Чи можливо, щоб ми схопили їх усіх? А якщо нам не вдалося їх усіх схопити, то чи можемо ми тоді казати, що перемогли? Чи міг так сказати Мул свого часу? Він захопив Термінус з усіма світами під його прямим контролем, але незалежні торгові світи все одно вистояли. Він захопив торгові світи, але залишилося троє втікачів: Еблінг Міс, Бейта Дарелл та її чоловік. Мул тримав обох чоловіків під контролем і залишив Бейту – лише Бейту – неконтрольованою. Він робив це через почуття, якщо вірити роману Аркаді. І цього було досить. Як розповідає Аркаді, лише одна людина – лише Бейта – мала змогу робити те, що хотіла, і через її дії Мул не зміг виявити Другу Фундацію, тож зазнав поразки. Одну людину він лишив недоторканною, і все було втрачено! От яке значення має одна людина, попри всі легенди, які оточують план Селдона до такої міри, що індивід стає нічим, а маса – всім. А що, як ми залишили живим не одного представника Другої Фундації, а кілька десятків, бо це здається цілком імовірним, що тоді? Хіба вони не могли зібратися разом, відновити своє багатство, заняття, помножити свої ряди, набравши та вишколивши нових членів, і знову зробити нас усіх пішаками?

Бранно похмуро запитала:

– Ви в це вірите?

– Я в цьому впевнений.

– Але скажіть мені, депутате, нащо їм перейматися? Навіщо цим жалюгідним решткам і далі відчайдушно чіплятися за обов’язок, якому ніхто не радий? Що змушує їх утримувати Галактику на шляху до Другої Галактичної Імперії? І якщо ця маленька групка наполягає на виконанні своєї місії, то чому ми маємо через це хвилюватися? Чому нам не прийняти шлях Плану й не бути вдячними за те, що вони стежитимуть, щоб ми не відхилилися або не збилися зі шляху?

Тревіз підніс руку до очей і потер їх. Попри молодість, із них двох він, здавалося, втомився більше. Він втупив очі в мера й сказав:

– Я вражений. Ви що, вважаєте, що Друга Фундація робить це для нас? Що вони якісь ідеалісти? Невже вам з вашим знанням політики – практичного боку влади та маніпуляції – не зрозуміло, що вони роблять це для себе? Ми – авангард. Ми двигун, рушійна сила. Ми працюємо, обливаючись потом, кров’ю та сльозами. Вони просто контролюють – тут підкрутять підсилювач, там замкнуть контакт – і все легко й без жодного ризику для себе. А потім, коли все це буде зроблено й коли, після тисячі років важкої роботи й надривання жил, ми створимо Другу Галактичну Імперію, представники Другої Фундації зайдуть туди як панівна еліта.

Бранно сказала:

– То ви хочете знищити Другу Фундацію? Пройшовши половину шляху до Другої Імперії, ви хочете ризикнути й завершити завдання самостійно, щоб ми стали елітою самі? Так?

– Звичайно! Звичайно! А хіба ви цього не хочете? Ми з вами до цього не доживемо, але ви маєте онуків, і в мене колись, можливо, вони будуть, і теж матимуть онуків, і так далі. Хочу, щоб вони насолодилися плодами нашої праці, озиралися на нас як на джерело й прославляли за те, чого ми досягли. Я не хочу, щоб уся слава дісталася таємній змові авторства Селдона – він не мій герой. Кажу вам, він більша загроза, ніж Мул, – якщо ми дозволимо його Плану керувати. Клянуся Галактикою, я хотів би, щоб Мул знищив План зовсім і назавжди. Ми б його пережили. Він був єдиний у своєму роді й дуже смертний. А Друга Фундація видається безсмертною.

– Але ж ви хотіли б знищити Другу Фундацію, чи не так?

– Якби ж я знав як!

– А оскільки не знаєте, то чи не думаєте, що в них більше шансів знищити вас?

На обличчі Тревіза вималювалося презирство.

– Гадаю, що навіть ви можете перебувати в них під контролем. Ваше точне припущення щодо того, що скаже зображення Селдона, і ваше подальше ставлення до мене цілковито могла продиктувати Друга