Читати книгу - "Ти не мій брат, Ханна Еванс "

Настя 

По всій квартирі світиться світло, мама готує щось на кухні. У мене з'являються сльози, які я швидко витираю, щоб вона не побачила. Така картина була лише два роки тому, коли батько був живий... А зараз, мама раніше прокидається і готує на цілий день. Вона приходить тільки пізно увечері, коли я вже сиджу за книжками.

 - Доню, заходь. Мий руки, будемо вечеряти.

Швидко оговтуюсь від цієї картини і йду у ванну. Мию руки і сідаю за стіл. На якому, моя улюблена запечена риба і млинці з медом.

Лише її обличчя не змінилося. Воно й досі не видає жодної усмішки. Мама ніколи не забувала про свої обов'язки, тільки робила все на автоматі. Тому я хочу бути найкращою в усьому, щоб вона мною пишалася. Ми як і раніше мовчки їмо, але для мене - це вже свято. А ще, мої улюблені страви.

 - Як сьогодні, день пройшов?

Питає мама, а я застигаю з ложкою у роті. Потім, швидко відповідаю.

 - Добре, а ти чому так рано?

 - Багато клієнтів відмінили свої записи. Адже у нас з'явився новий кардіолог.

На цій фразі, я закашлююсь.

 - Настю, все добре? На, випий води.

Після того, як батька не стало, мама більше не називає мене Анастасія. Лише Настя, як усі інші. 

 - Так, я чула.

 - Всі до нього йдуть. Адже в нас вже два роки, не було хорошого фахівця. Навіть медсестри, він же не одружений.

Мама видає, щось схоже на усмішку. А я знову застигаю.

 - Не одружений? Так у нього ж, син є! Він тепер зі мною навчається у одній групі. Його сьогодні Інна Едуардівна, так розхвалювала.

Вона піднімає голову і говорить.

 - Звичайно, що є. Розлучився, а зараз холостий.

Після того, мама встає і миє свій посуд, а тоді обертається до мене.

 - Давай, ще твій помию.

 - Та ні, мам, дякую. Я сама, йди відпочивай. І дякую за вечерю.

Нарешті мама посміхається.

 - На здоров'я доню, до завтра.

 - На добраніч, мам. 

Теж мию посуд і йду у свою кімнату. Приймаю душ і одягаю стареньку піжаму, яку мені колись подарував батько. Я й досі не можу з нею розпрощатися. Беру телефон і заходжу в Instagram. Зазвичай у цей час, сиджу за конспектами. Але сьогодні перший день навчання і домашніх завдань нема. Шукаю сторінку того Артура і знаходжу. Мені стає цікаво.

" Хто ж, він такий? "

   Мирного неба🙏 Приємного читання, ваша Ханна Еванс ❤️