Читати книгу - "Подаруй мені життя, Камілла Рей"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Так.
- Можна спитати: чому ви рійшлися? - не зволікаю з питанням.
Дівчина трохи сповільнилася.
- Він сказав, що я йому не підходжу, - засміялася вона. - Спочатку все було ідеально, але потім змінилося. Нейтон почав вести себе дивно.
- Що ти маєш на увазі, під «дивно»? - зсунула я брови.
- Він запитував. Одине і теж саме… постійно. Хотів знати: чи я його кохаю. Моя відповідь завжди була: «Ні». Я відповідала, що для кохання потрібен час. Напевно, йому не вистачає цього душевного стану. Хоча… йому дев'ятнадцять, а він уже прагне такого вищого почуття. Навіщо? У нього все життя попереду. Встигне ще випробувати біль розчарувань. Він мені подобався і подобається досі, але любити – ні. Тому він і кинув мене. Після нашого розставання, Нейтон мене повністю ігнорує. Шкода. А ти ... зустрічаєшся з його братом, Алексом?
– Ні. Ми дружимо, - зам'ялася я. - Ти вважаєш Нейтона – гарною людиною?
- Ні, - одразу, не замислюючись, відповіла вона.
- Чому?
- Всі Стоуни крім Нейтона - хороші хлопці. Я ніколи не воліла до хороших хлопців, на зразок Алекса, а от погані хлопці якраз для мене. Власне Нейтон завжди і приваблював мене цим. Своєю зухвалістю, грубістю. А тобі я бачу до душі - добрі хлопчики, - з усмішкою дивиться на мене. – Нейтон завжди був поганим… зарозумілим. Те, що мені потрібне. З такими хлопцями ніколи не буває нудно. Тому я й обрала його.
- Мені і з Алексом нормально.
- Та гаразд. Скоро сама помітиш, як тебе почне долати нудьга. І ти захочеш екстріму, Ханно. Алекс, хоч тобі не ставив подібних питань?
– Ні. Кажу ж: ми друзі.
- Не дивуйся, якщо невдовзі спитає. Стоуни дивні. Вони буквально замість привіту запитуют дівчат: ти любиш мене? - відкинула вона назад чорні локони.
- Справді?
- А то! Гаразд, Ханно. З тобою добре, але без тебе краще, - дівчина пройшла повз мене і пішла вулицею. Я повернулася до кафе.
- Хто така? - зацікавлено запитав Шон.
- Колишня подруга Нейтона.
- Та ладно? - здивувалася Наомі.
- Красуня, - блаженно протягнув Шон.
- Охолонь, мачо. Їй подобаються погані хлопці, а від тебе пай-хлопчиком віє за кілометр, – сказала я.
Наомі засміялася.
- Гей! Я найкрутіший у цьому місті. Та кожна дівка зі мною захоче у захід сонця поїхати. Навіть просити не доведеться.
- Так, так! І в захід сонця, і в ніч, і в світанок! Мрій Шоне, - реготала Наомі.
Шон насупився.
- Ну, Прат, тримайся! - він схопив своє недоїде морозиво, і діставши рукою вміст, мазнув Наомі по носу.
- Ах, ти ж!.. - вона зробила схожий трюк, вимазавши Шону волосся і куртку.
Я нестримно сміялася з них.
- А ти чого смієшся? На, отримуй! - Наомі кинула мені в обличчя морозивом, і я відразу ж підключилася до цієї жартівливої бійки.
Зрештою, з кафе нас чемно виставили геть! Але ми не сумували, нас зовсім це не засмутило. Веселощі супроводжували нас цілий день.
Алекс
Сімейні збори Стоунів проходили у великій залі. Незабаром треба було здійснити ритуал.
- Я не хочу її вбивати, - сказав Алекс. - Вона має жити.
- Ти воскресиш її, як я тобі й казав, - подав голос Патрік.
- Боюся, мені не вистачить сили. - Алекс стояв на своєму.
- Та ти жартуєш!? – підвівся Нейтон. – Якщо цього не зробиш, я не подивлюся на те, що ти мій брат.
- Нейтон, остигни! - підвищив голос батько.
- Я ж казав, що він зіллється. Я як знав, - обурювався Нейт.
- Я лише сказав, що не хочу, а не що не буду, Нейтон, - підняв Алекс погляд на брата.
- Келлан допоможе тобі у воскресінні. Якщо сумніваєшся у своїх силах. Твій брат найсильніший із нас. Він справиться точно, – звернувся батько до Алекса.
- Мені не потрібна допомога Келлана. Я сам добре цим керую.
- Я просто запропонував, - розвів руки Роджер.
- Алексе, якщо знадобиться допомога, я з тобою. Ми можемо об'єднати наші сили. Разом ми будемо набагато сильнішими. У такому разі про провал навіть мови бути не може, - Келлан, який сидів у кріслі, трохи подався вперед.
- Я впораюся, - наполегливо сказав Алекс.
- Сину, ти ж розумієш, що за життя треба віддати інше життя. У світі є баланс, який не можна порушувати. Якщо повернеш Ханну до життя і не віддаси іншу душу натомість – баланс буде порушено.
- Так, тату. Я знаю це.
– Ритуал воскресіння вимагає багато сил. Ти пам'ятаєш, коли я звів Рівервуд, що зі мною було? - запитав батько.
- Ти був повністю виснажений.
– Саме. Мені довелося більше місяця витратити на своє відновлення. Ти маєш набратися достатньо сил перед ритуалом. Досягти свого максимуму.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Подаруй мені життя, Камілла Рей», після закриття браузера.