Читати книгу - "Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Лізо... — ледь чутно нескінченно ніжно видихнула Елізабет. — Цього не може бути…
— Знаю… — погодилася Ліза.
У її грудях росло щось нестерпно гаряче, живе, добре — мабуть, це називається сестринською любов’ю. І по щоках знову текли сльози. Елізабет також плакала. Плакала та усміхалася…
Вони цілу вічність стояли одна навпроти одної, вірячи і не вірячи, вивчали поглядом рідні риси і боялися дихати.
Двері відчинилися так різко, що здавалося, вони можуть злетіти з петель. Ліза повернула голову в бік звуку і побачила, як у кімнату ураганом влітає Брайан. Стрімкий, невідворотний, схвильований. У неї остаточно переплуталися всі думки в голові. Вона думала, що більше не побачить його, а він ось, прямо тут, її благородний віконт з чаклунськими очима. Серце щеміло від щастя ловити на собі його божевільний погляд. До речі, чому він дивиться на неї? Як здогадався, що з двох однакових дівчат саме вона Ліза? За пеньюаром? Ох, точно, вона ж у напівпрозорому вбранні. Напевно, треба зніяковіти. Але збентеження — це занадто слабка емоція, щоб заглушити інші, абсолютно чудові, у полоні яких Ліза зараз перебувала.
Брайан крокував до неї через усю кімнату, а вона насолоджувалася рішучістю, яка читалася в кожному його русі, ніби його ціль — терміново привласнити собі Лізу, забрати у повне своє розпорядження, здобути у вічне володіння.
Що в нього в думках? Що на душі? Чи встиг він прочитати записку, чи розуміє, що відбувається?
— Не знаю, як так вийшло… — спробувала Ліза пояснити йому хоч щось, переступаючи з ноги на ногу.
— Кохана, стій, де стоїш, поки не поранилася, — ніжно пригрозив Брайан, долаючи останні метри, що їх розділяли.
Ліза зовсім забула, що навколо бите скло, а вона боса. Він підхопив її на руки, щоб винести з осередку небезпеки, а вона, безсоромно щаслива від того, що її назвали коханою, продовжила:
— Ми з Елізабет, поки що не знаємо, як пояснити, але…
— Я знаю, — перебив її Брайан. Від його посмішки серце пропустило удар. — Ви з Елізабет — не астральні близнюки, а кровні, рідні сестри.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська», після закриття браузера.
