Читати книгу - "Повітряний замок, що вибухнув"

Починаючи з квітня він навіть жодного разу не підключав інтернет-кабель до свого комп’ютера. Під’єднавшись до кабелю Лісбет, він запустив програму ICQ і викликав адресу, яку вона для нього створила і повідомила через yahoo «Stolliga_ Bordet».

Привіт, Саллі.

Розповідай.

Я переробив два розділи, які ми обговорювали цього тижня. Нова версія лежить на Yahoo. Як твої справи?

Готові сімнадцять сторінок. Зараз покладу їх на Stolliga_Bordet.

Гаразд. Отримав. Я прочитаю, і поговоримо.

У мене ще дещо.

Що саме?

Я створила ще одну групу на Yahoo під рубрикою Riddarna — Лицарі.

Мікаель усміхнувся.

Гаразд. Лицарі Дурнуватого Столу.

Пароль yacaraca 12.

О'кей.

Членів четверо. Ти, я, Чума і Трійця.

Твої таємничі мережеві приятелі.

Страховка.

О'кей.

Чума скопіював інформацію з комп'ютера прокурора Екстрьома. Ми його зламали в квітні.

О'кей.

Якщо мене позбавлять комп'ютера, Чума триматиме тебе в курсі.

Чудово. Дякую.

Мікаель відключив ICQ і зайшов у новостворену на yahoo групу «Riddarna». Там він виявив лише надіслане Чумою посилання на анонімну http-адресу, що складалася лише з цифр. Мікаель скопіював адресу в Explorer, натиснув клавішу введення і відразу потрапив на якусь домашню сторіночку в Інтернеті, яка містила шістнадцять гігабайтів, що являли собою жорсткий диск прокурора Ріхарда Екстрьома.

Чума вочевидь спростив собі завдання, просто скопіювавши жорсткий диск Екстрьома цілком, через що Мікаелю більше години довелося витратити на сортування його вмісту. Він відкинув системні файли, програмне забезпечення і нескінченну кількість попередніх слідств, схоже проведених за кілька минулих років, і зрештою скачав чотири папки. Три з них мали рубрики «ПопередСл/Саландер», «Дурниці/Саландер» і «ПопередСл/Нідерман» відповідно. Четверта папка була копією електронних повідомлень прокурора Екстрьома аж до 14.00 вчорашнього дня.

«Спасибі, Чума», — сказав про себе Мікаель Блумквіст.

Протягом трьох годин він читав матеріали попереднього слідства і стратегії Екстрьома напередодні суду над Лісбет Саландер. Як і можна було передбачити, багато що базувалося довкола питань про її розумову повноцінність і душевне здоров’я. Екстрьом вимагав проведення детальної судово-психіатричної експертизи і розіслав купу повідомлень, що закликали до її швидкого переведення до слідчого ізолятора «Крунеберґ».

Пошуки Нідермана, як переконався Мікаель, поки, схоже, нічого не дали. Керівником розслідування був Бубланськи. Йому вдалося знайти деякі технічні докази проти Нідермана у справі про вбивство Даґа Свенссона і Міа Берґман, а також у справі про вбивство адвоката Б’юрмана. Мікаель Блумквіст сам допоміг збиранню великої частини цих доказів під час трьох довгих допитів у квітні, і якщо Нідермана коли-небудь заарештують, то йому доведеться виступати в ролі свідка. Нарешті ДНК з кількох крапель поту і двох волосків з квартири Б’юрмана об’єднали з ДНК з кімнати Нідермана в Госсеберзі. Тієї самої ДНК було предосить і на останках фінансового експерта «Свавельшьо МК» Віктора Йоранссона.

Зате в Екстрьома було на диво мало інформації про Залаченка.

Мікаель закурив сигарету, підійшов до вікна і поглянув на острів Юргорден.

Екстрьом у цей час вів два попередніх слідства, на які розділили спочатку єдину справу. Вивченням усіх питань, що стосувалися Лісбет Саландер, керував інспектор Ханс Фасте, Бубланськи ж займався виключно Нідерманом.

З боку Екстрьома було б логічним ходом, як тільки в попередньому слідстві виникло ім’я Залаченка, зв’язатися з генеральним директором Служби державної безпеки і довідатися, хто такий Залаченко насправді. Але жодних слідів подібних контактів ані в електронній пошті Екстрьома, ані в реєстраційному журналі або нотатках Мікаель не виявив. Правда, було очевидно, що якусь інформацію про Залаченка він таки мав. Серед нотаток Мікаель знайшов кілька загадкових формулювань.

Звіт про Саландер фальшивка. Оригінал Бйорка не відповідає варіанту Блумквіста. Гриф таємності.

Гм. Далі йшло кілька записів, які стверджували, що Лісбет Саландер параноїдальна шизофренічка.

У 1991 році Саландер запроторили до лікарні правильно.

Зв’язок між двома розслідуваннями Мікаель виявив у розділі «Дурниці» щодо Лісбет Саландер, тобто серед тієї додаткової інформації, яку прокурор розцінив як таку, що не має стосунку до справи, і, отже, не збирався використовувати в судовому процесі або включати до доказів проти Саландер. Сюди входило майже все, що стосувалося минулого Залаченка.

Коротше, все розслідування нікуди не годилося.

Мікаель задумався над тим, яка частина з цього випадковість, а яка кимось організована. Де проходить межа? І чи знає Екстрьом про існування певної межі?

Чи, можливо, хтось свідомо забезпечує Екстрьома достовірною, але здатною завести в оману інформацією?

Під кінець Мікаель зайшов на hotmail і наступні десять хвилин присвятив перевірці десятка створених ним анонімних поштових скриньок. Він щодня обов’язково перевіряв адресу, яку дав інспекторові кримінальної поліції Соні Мудіґ, щоправда не надто сподіваючись, що вона дасть про себе знати. Тому він трохи здивувався, коли, відкривши цю поштову скриньку, знайшов там повідомлення від «ressallskap9april@hotmail.com». Повідомлення складалося з одного рядка.

Кафе «Мадлен», другий поверх, субота 11.00.

Мікаель Блумквіст задумливо кивнув.

Чума викликав Лісбет Саландер в ICQ близько півночі, перервавши на півслові її роботу над описом життя під опікою Хольгера Пальмґрена. Вона роздратовано поглянула на дисплей.

Чого тобі?

Привіт, Оса, приємно тебе чути.

Авжеж. Далі!

Телебор'ян.

Вона сіла в ліжку і напружено вп’ялася очима в екран комп’ютера.

Розказуй.

Трійця все влаштував за рекордний час.

Як?

Психлікар не сидить на місці. Він весь час мотається між Упсалою і Стокгольмом, і hostile takeover[44] нам ніяк не організувати.

Знаю. Як?

Він двічі на тиждень грає в теніс. Приблизно по дві години. Залишив комп'ютер в авто на підземній стоянці.

Ага.

Трійця без проблем відключив у машині сигналізацію і дістав комп'ютер. Йому знадобилося тридцять хвилин, щоб скопіювати все через Firewire та інсталювати «Асфіксію».

Де?

Чума назвав http-адрес сервера, де він зберіг жорсткий диск доктора Петера Телебор’яна.

Цитуючи Трійцю… This is some nasty shit.[45]

?

Глянь на його жорсткий диск.

Лісбет Саландер від’єдналася від Чуми, зайшла в Інтернет, знайшла зазначений сервер і наступні три години переглядала папку за папкою в комп’ютері Телебор’яна.

Вона виявила листування між психіатром і людиною, яка мала адресу на hotmail і надсилала зашифровані повідомлення. Оскільки у неї був доступ до ключа шифрувальної програми Телебор’яна, прочитати кореспонденцію