Читати книгу - "Втрачена пара, Алена Бондар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Глава 67
Взяв за руку свою красуню. Мія досі мовчить, покірно йде поряд. В очах шок та розгубленість.
Втягую свій скарб у кімнату, щоби зібрати речі. Настав час зав'язувати з гуляннями на дві кімнати. В ідеалі хочу, щоб вона перебралася до моєї квартири, але там зараз ремонт після її маленької пустощі з вогнем.
Заходимо всередину, зачиняю двері і Мія вириває свою долоню з моєї. Схоже, відійшла, що ж послухаю, що вона надумала.
-- Як ти міг Марк? – дивлюся на нього круглими очима. Обурення та гнів переплітаються в мені. Як подумаю, що йшла без спідньої білизни через пів академії. Як соромно. – А якби хтось помітив? Ти зовсім очманів? – кричу на нього, а він спокійний. Навіть посміхатися починає.
-- До чого обурення маленька. Угода є угода. – насупилась. Дивиться люто, кулачки стискає. Як завжди прекрасна у своєму гніві. – Ніхто не помітив. – піднімаю вгору вказівний палець. – Але ми знали правду і це найголовніше. - усміхаюсь, а вона біситься ще більше. Дивися іскри з очей йдуть. Вбиває своїм чаклунським поглядом.
– Паршивець. Ось навіщо все це? Граєш зі мною? - образа піднімається в грудях. Помщуся. – Не боїшся відповіді?
-- Вже в передчутті. - що вона задумала. Янголятко плавно перетворюється на чортенка.
– Не зараз милий. – ласкаво посміхаюся.
В очах Марка здивування. Не думай, що просто так, спущу тобі все з рук. Ну не визнавати ж йому, що не придумала поки що. Але я знаю, хто мені допоможе. У Кріс бурхлива фантазія. Щоправда, доведеться розповісти про сьогоднішній інцидент. Але нічого, перетерплю збентеження, помста того варта. Цю страву треба подавати охолоненою.
Розвертаюсь до нього спиною і починаю спокійно збирати речі. Це тільки видимість, не про який спокій і не йдеться. Раптом зрозуміла, що словами його не пробити, тут потрібні вчинки. А над ними треба ретельно подумати. Зробити, щоб він сам не захотів, так чиняти зі мною, але не перегнути. Знову бути відшльопаною не хочу.
Хоча... Буду чесна перед собою. Спочатку була образа, але на зміну їй прийшов жар. Мене трусило від збудження. Марк з кожним днем розкриває наші кордони.
Не можу сказати, що мені не подобається. Але з іншого боку трохи лячно. Я довірилася йому, але, мабуть, не до кінця.
Що вона задумала?
Зрозуміло, що з її боку це стратегічний відступ. Заінтригований. Хоче пограти, чому б і ні. Все одно будь-які її дії, спрямую у потрібне русло. Смішна така, збирається, пихкає. Надулась і активно обмірковує щось.
Напевно швидку розправу наді мною. Навіть уявляти не хочу, які милими епітетами вона встигла мене обізвати у своїй голові.
-- Солодка, я поговорив з Кіріанам. - змінюю тактику. Драконити її дуже цікаво, Мія завжди бурхливо реагує на всі мої провокації, але у нас на вечір плани. Про них не слід забути. - На заході сонця треба буде зайти за ним.
-- Він погодився допомогти? - подивилася на Марка, він серйозний. Посмішки більше немає на обличчі. - Все добре? – може він попросив щось дуже значне натомість. Знаючи Марка, він сам мовчатиме поки не спитаю. - Тебе щось турбує? Поділись зі мною. - образи зачекають.
-- Нічого такого на, щоб я не зміг піти заради тебе. – так і знав, що випитуватиме і буде турбуватись. Вона переймається за всіх.
-- Вичерпна відповідь. Конкретніше? – твердо дивлюсь на нього. Витримую погляд. А він у нього дуже важкий. Милий ну давай. Розкажи, заспокой мене...
-- Гаразд, ти все одно не відчепишся. - така зосереджена зараз. У мене з'являється таке почуття, що якби Кіріан запросив, щось справді серйозне, Мія відмовилася б від допомоги. Пожертвувала б собою. - Він попросив про послугу, коли вона йому буде потрібно.
-- Розпливчасто. - не густо. Сподіваюсь, що нічого ТАКОГО, він не попросить.
-- Все буде добре. Готова? - не хочу її засмучувати. Сам не впевнений, що мені виллється ця послуга.
-- Ходімо? - подивилася на свою колишню кімнату. У грудях зароджується почуття, що перевертаю сторінку свого життя. Як раніше, більше не буде.
Взяла Марка за руку, впевнено зробила крок з ним у наше спільне майбутнє.
-----------------------------------
Любі читачі ось ми і підходимо до завершення роману, залишилося ще трохи.
Дуже благодарна вам за зірочки))))
Підписуйтесь на сторінку автора, щоб не пропускати оновлення…
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Втрачена пара, Алена Бондар», після закриття браузера.
