Читати книгу - "Дочка мого боса, Марісса Вольф"

КНИГА ДОСТУПНА ДЛЯ ПРОЧИТАННЯ до 26.02 ___ - Скільки, ти кажеш, їй? Двадцять? – питає друг, задивляючись на дочку мого боса, що саме зарулила в цей клуб. - Вісімнадцять, - відмахуюсь. – Маленька ще. Та і дивитися ні на що. А якщо згадати, який суворий в неї родич, то взагалі… не варта вона того, щоб за нею бігали. Забий. ___ Хто ж знав, що через тиждень мені доведеться бігати за нею. До того ж у прямому значенні цього слова. Бо як я не знайду її, додому можу не вертатися…