Читати книгу - "Подаруй МенІ СвоЄ Кохання , Лія Отіч"

- О, Боже! Це що? Ви жартуєте? Я замовляла стейк, а не його фрагмент! - ми знову були в центрі уваги. Я дивився на офіціанта і той був збентежений, заявами Анни.  - Вона так жартує. Правда, Анно? - я намагався показати для неї без слів, що так робити не можна і вона мене зрозуміла.  - Ну звісно, що жартую!   - Ми вас позвемо, якщо щось буде потрібно.  - офіціант глянув на мене своїми жалісними очима і пішов.  - Вони знущаються. Грабують людей... - вона зупинилася напівслові і подивилася на мене. Я ж посміхався від всієї цієї ситуації. - Ти смієшся? Я клоун?   - Ні, просто твої репліки мене смішать. Це нормально для такого ресторану.  - Це нормально? Заплатити великі гроші, щоб потім вдома купити піцу і наїстися!   - Ти ні разу не була в таких закладах?   - Ні! А що? По мені не видно?