Читати книгу - "Фенікс і Титан, Ріанна Вейл"

— Ну що, хлопці, — нарешті заговорив Рос, розвалившись у кріслі. — Кажуть, що у вас, Лано, є серйозна репутація. — Кажуть багато чого, — відповіла я, схрестивши руки. — Наприклад? — Наприклад, що я жорстка, безжальна і що змушу вас працювати до блювоти. Декілька хлопців заусміхалися. — І що, це правда? — підключився Сем, спостерігаючи за мною, як за цікавою новою іграшкою. Я спокійно обійшла стіл, глянувши на нього поверх плеча. — Не вірте чуткам, хлопчики, — промовила я повільно. — Я ще гірша, ніж говорять. Розкотистий сміх прокотився залом. Нік, який досі стояв біля дверей, перехрестив руки на грудях і буркнув: — Вже страшно. Я глянула на нього з єхидною усмішкою. — Ще ні, але буде.