Читати книгу - "Між рядками наших сердець, Ліліт Вайсс"

Ніч, і Єва стоїть біля вікна, дивлячись у темряву. Вона відчуває, як серце б'ється швидше, бо сьогодні все мало статися. Її погляд зупиняється на затіненому контурі будівлі навпроти, де світиться лише одна-єдина лампочка в кімнаті Марка. Вона не може пояснити, чому серце стискається в грудях, чому це відчуття тривоги і збудження одночасно не дає їй спокою. Вона не знала його, але цей хлопець, цей незнайомий обличчя, — він буде важливим.

"Це просто літо," — повторює вона собі, але сама розуміє, що це не так. Літо не буде таким, як всі інші. Це літо буде першим, яке залишить у її пам'яті відбиток, що не стерти.

Єва не вірить у випадковості. Кожен крок, кожна зустріч, кожен момент має своє значення. Вона давно зрозуміла, що життя — це не просто набір подій, а серія виборів і рішень, які ведуть до того, чого ми не можемо уникнути. І ось, зараз вона стоїть тут, на межі чогось нового і непередбачуваного.

І саме в цей момент, коли її думки занурюються в безодню невідомого, вона чує звук. Легкий шум знизу, тихий сміх, який лунає з тієї самої кімнати. І хоч це ще не було початком, Єва відчуває — початок вже близько. Вона не знає, що чекає попереду, але її інтуїція каже: це змінить все.

Вона обертається і йде до дверей, і хоча все ще невідомо, це літо стане першим кроком до того, що вони ще не зрозуміли.