Читати книгу - "Холодний Принц , Лоран Доріан"

Його кімната була холодною — не тільки через відсутність вогню, а тому що саме життя в ній давно згасло. Кам’яні стіни мовчали, як і він сам. За вузьким вікном лежав білий світ — засніжені дахи, дерева у крижаних шатах, мовчазне королівство, що більше нагадувало сон, а не реальність.

Принц Еліан сидів біля вікна, вдивляючись у далечінь. День змінював ніч, ніч — день, а він залишався незмінним. Всередині — тиша. Усередині — лід.

Його серце стало холодним не від болю, не від зради. А від порожнечі. Він шукав кохання — справжнє, щире, тепле, — але світ дарував лише погляди, інтерес, слова, які не несли душі. Жінки приходили і йшли, залишаючи по собі лише ще одну тінь.

І чим більше він шукав, тим глибше розумів — це не їхня провина. Це він — чужий серед живих. Його серце не могло відповісти, не могло спалахнути. Він втратив віру, що колись відчує. І поступово воно замерзло. Без сліз. Без крику. Просто — стало кригою.

Я став Холодним Принцом не через власну волю. Я просто втратив здатність любити.

Його називали Холодним Принцом. Але ніхто не здогадувався: він не злий, не байдужий. Він просто — не любить. Не може. І не знає, чи колись зможе.

Але доля вже писала новий розділ. Бо десь, за межами цієї холодної кімнати, вже починалася історія. Та, що змінить усе.